Зеленський на Кримській платформі: без Криму не буде повернення до нормальності

Виступаючи на шостому саміті Міжнародної Кримської платформи в Нью-Йорку, Володимир Зеленський вибудував логіку просто: відлік нинішньої неповаги до міжнародного права почався у 2014 році із входження Росії до Криму. Тому повернення до нормальності неможливе без самого півострова — без відновлення безпеки, захисту людей, звільнення полонених і повернення до базових принципів міжнародного права. «Територіальна цілісність має значення, суверенітет держав має значення, людські життя мають значення. І Росія має це засвоїти», — наголосив глава держави.

Для України повернення до норм міжнародного права означає насамперед одне — притягнення Росії до відповідальності. Зеленський окремо перелічив тих, про кого йдеться: людей, яких Росія утримує в окупації в Криму, а також у Запорізькій і Херсонській областях та на Донбасі, і тих, хто перебуває у російських в'язницях і таборах. «Ми хочемо, щоб люди... принаймні мали надію, що одного дня Росія буде притягнута до відповідальності за всі ці злочини», — сказав він. Це формулювання важливе не лише як політична заява: воно окреслює, що деокупація для Києва — не тільки питання кордонів, а й питання долі конкретних людей, чиї справи мають отримати правову перспективу.

Окрема частина промови стосувалася самої платформи. Цього року в саміті беруть участь понад 60 учасників, зокрема 16 лідерів з різних континентів; уперше долучилися Панама та Тринідад і Тобаго. За словами Зеленського, це найбільше представництво за всі шість років проведення саміту, і воно продовжує зростати. «Ця глобальна присутність справді має значення. Це не просто ще один формат, і це не просто щорічна зустріч», — підкреслив президент. Такий акцент показує, як Київ намагається перетворити кримське питання з регіонального на глобальний порядок денний — адже що ширше коло країн залучено, то складніше Росії представити окупацію як «внутрішню справу».

Саміт відбувається в межах сегмента високого рівня Генеральної асамблеї ООН і збирає міжнародних партнерів України на високому політичному рівні. У центрі уваги — ситуація на тимчасово окупованому півострові: системні порушення прав людини, мілітаризація Криму, зокрема в частині молоді та освіти, а також подальші спільні кроки задля деокупації. Для людей в окупації це означає, що їхній статус лишається предметом міжнародних переговорів, а не темою, яка зникає з порядку денного з часом. Для України ж зростання числа учасників — сигнал, що коаліція навколо кримського питання розширюється, навіть якщо реальні механізми відповідальності ще доведеться напрацьовувати.