Ле Пен і Барделла різко змінили тон щодо Москви: що стоїть за заявою

·378 слівредакція
Ле Пен і Барделла різко змінили тон щодо Москви: що стоїть за заявою

Лідерка французького «Національного об'єднання» Марін Ле Пен та президент партії Жордан Барделла 19 вересня засудили спроби Росії тиснути на політику Франції. Це помітний зсув для політичної сили, яку опоненти роками докоряли за м'якість щодо Кремля.

У спільній заяві двоє провідних діячів ультраправої партії наголосили, що Москва не має розраховувати на диктування французької політики через залякування, погрози чи дестабілізацію. Окремо вони назвали «ворожим актом» рішення Росії взяти під контроль активи європейських компаній, які досі працюють на її ринку, зокрема Nestlé та Auchan, назвавши це ударом по інтересах французького бізнесу. Політики також висловилися за підтримку всіх заходів, потрібних для зміцнення безпеки стратегічної інфраструктури Франції.

Заява з'явилася наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці, де політичні сили інформували про геополітичні кризи, з якими стикається країна; участь у ній брав Барделла. Іншим тлом стало доручення президента Емманюеля Макрона від 18 вересня — уряд має підготувати план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних атак. Ле Пен і Барделла визнали, що безпекова ситуація погіршується, і заявили, що Франція не може залишати безкарними ворожі дії на своїй території проти інфраструктури, стратегічних інтересів чи населення.

Для Ле Пен ця риторика означає помітну корекцію іміджу. Вона лідирує в опитуваннях перед президентськими перегонами і роками зазнає критики за позиції, які опоненти вважали примирливими щодо російського керівництва. Тепер партія фактично приєднується до ширшого європейського консенсусу щодо російських гібридних загроз: про російські плани гібридних ударів проти країн, які підтримують Україну, говорив прем'єр Польщі Дональд Туск, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн згадувала про підготовку нової стратегії безпеки ЄС.

Що це означає практично? По-перше, тема протидії Кремлю дедалі менше залишається предметом міжпартійних суперечок у Франції — навіть сили, відомі скепсисом щодо жорсткої лінії, публічно фіксують її як спільну рамку. По-друге, для французьких компаній, які ще працюють у Росії, політичний сигнал стає жорсткішим: конфіскація активів перестає бути суто юридичним питанням і переходить у площину національних інтересів. По-третє, для виборців Ле Пен це спроба зняти з неї ярлик «подруги Путіна» напередодні кампанії, де безпека й енергетика обіцяють бути серед головних тем.

Наскільки послідовною буде ця лінія — питання відкрите. Заяви поки що не супроводжуються конкретними законодавчими ініціативами, а сам тон змінився на тлі загострення відносин Парижа й Москви після конфіскації активів. Проте сам факт такої заяви свідчить: у Франції простір для публічної толерантності до Кремля звужується, і навіть ті, кого раніше підозрювали в іншому, змушені з цим рахуватися.

Читайте також