В Україні ліквідовано генерал-майора РФ Груніса, якого хвалив Путін

Про смерть російського військового 14 вересня повідомили провоєнні ресурси, а в 4-й окремій мотострілецькій бригаді згодом підтвердили загибель Груніса, не уточнивши, коли і за яких обставин він загинув.

Постать ця для російської армії помітна. На початку липня Груніс доповідав Володимиру Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, і тоді російський президент позитивно відгукнувся про генерала. «Людина з литовським прізвищем, яка народилася в Казані, воює блискуче», — казав глава Кремля про нього. У серпні Грунісу вручили «Золоту зірку» Героя Росії — за офіційною версією, за «мужність і героїзм» під час виконання військових завдань. Звання генерал-майора він отримав 6 травня 2024 року.

За відкритими даними, Груніс навчався в Казанському суворовському військовому училищі, яке закінчив 1996 року. У 2014 році брав участь в окупації Криму, після чого служив у 18-й окремій мотострілецькій бригаді ЗС Росії, де командував мотострілецьким батальйоном. Згодом очолив 4-ту мотострілецьку бригаду у складі 2-го армійського корпусу.

Для України важливий не лише сам факт загибелі командира, а й те, чим займався його підрозділ. Під час повномасштабної війни частини 4-ї бригади воювали на Лисичанському та Кремінському напрямках, згодом — під Бахмутом, Кліщіївкою та Часовим Яром, а у 2026 році їх фіксують безпосередньо в боях за Костянтинівку. Тобто йдеться про з'єднання, яке російське командування послідовно кидало на найгарячіші ділянки фронту, зокрема на Донеччині.

Втрата командира такого рівня — це передусім удар по управлінській вертикалі бригади, яка веде наступальні дії на одному з ключових напрямків. Публічне підтвердження загибелі, ще й після особистої похвали Путіна та нещодавнього нагородження, ускладнює для російської пропаганди звичну подачу «успішного наступу» і змушує говорити про втрати серед тих, кого офіційно підносили як приклад.

Варто згадати, що раніше з'являлася інформація про загибель командувача 51-ї армії Росії Сергія Мільчакова — ймовірно, внаслідок удару по штабу армії в окупованому Донецьку. Він керував наступом російських військ на Покровсько-Добропільському напрямку. Разом ці випадки показують, що українські удари дедалі частіше сягають командного складу, а не лише передової.