Макрон у прощальній промові в ООН: світ обирає між силою та цивілізованим порядком

У своїй останній промові в ООН перед завершенням президентського терміну Еммануель Макрон заявив, що світ спостерігає картину, яка має викликати сором у всіх. Він розкритикував президента США Дональда Трампа за те, що той подав свій мирний план щодо Гази як дипломатичний тріумф. Заява прозвучала лише за кілька годин після виступу Трампа з тієї ж трибуни.

«Рік тому тут, у цьому самому залі, близько десятка держав визнали Палестину. Я чую цинічні слова деяких: “Визнання – це лише папірець, подивіться на реальність”», – сказав Макрон, ударивши кулаком по трибуні. Далі він наголосив, що дехто хвалиться нібито досягнутим миром, але цей мир ані на секунду не відновив гуманітарний доступ. «Невже ми просто стоятимемо й спостерігатимемо за цим видовищем, за яке має бути соромно всім нам?» – заявив французький президент. Він також додав, що події, які відбуваються день за днем, унеможливлюють реалізацію проєкту, який має ґрунтуватися на повазі до законного права палестинського народу на існування.

Окремо Макрон застеріг світ від «повернення до закону джунглів». За його словами, держави опинилися перед вибором між світом, яким правлять сила та примус, і «цивілізованою міжнародною спільнотою». «Ми не можемо погодитися з новим порядком безкарності, який дехто хотів би встановити», – сказав він.

Для Парижа ця промова стала підсумком року напружених відносин з Ізраїлем. Франція визнала Палестинську державу у вересні 2025 року, але частина французьких політиків критикувала Макрона за недостатні практичні кроки після цього визнання. Водночас Париж посилив позицію щодо насильства з боку ізраїльських поселенців проти палестинців на Західному березі: запровадив низку санкцій і розпочав процес заборони продукції з ізраїльських поселень.

Тим часом адміністрація Дональда Трампа продовжує дипломатичні зусилля щодо врегулювання на Близькому Сході. Припинення бойових дій у секторі Газа Трамп розглядає як один із ключових напрямків своєї зовнішньої політики, а його спеціальний посланник Стів Віткофф бере участь у відповідних переговорах. До дипломатії щодо Гази та війни Ізраїлю з Іраном долучився і Джаред Кушнер.

Публічна суперечка двох лідерів з однієї трибуни показує, наскільки різними залишаються підходи до близькосхідного врегулювання навіть серед союзників. Для України цей сигнал має непряме, але важливе значення: він демонструє, як Вашингтон і європейські столиці по-різному бачать роль сили та міжнародного права у розв'язанні конфліктів. Від того, який із цих підходів переважатиме, залежатиме і те, на яку підтримку зможуть розраховувати країни, що зазнали агресії.