Мелоні про російські провокації: Кремль нервує, бо війна йде не за планом

Про це Мелоні заявила під час засідання уряду в Римі. «Я розцінюю безперервні російські провокації як прояв нервозності — наче вони хочуть відвернути увагу від конфлікту, який розвивається не так, як мав би», — сказала прем'єрка Італії.

Заява прозвучала на тлі ширшої дискусії в Європі про те, як реагувати на дії Москви за межами українського фронту. Ідеться не лише про риторику, а й про практичні кроки: країни регіону переглядають підходи до оборони, а інциденти з безпілотниками поблизу кордонів НАТО дедалі частіше трактують як інструмент тиску на європейські суспільства.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто раніше закликав європейські країни зміцнювати оборонні можливості та не припиняти підтримку України. «Лише наївні можуть думати, що Росія зупиниться в Україні. Якби це було так, не було б мобілізації 400 тисяч військовослужбовців і нарощування військового потенціалу», — наголосив він. Для звичайних європейців це означає одне: питання безпеки знову стає частиною повсякденного порядку денного — від видатків на оборону до готовності інфраструктури.

Президент Литви Гітанас Науседа, своєю чергою, попереджав, що інциденти з безпілотниками поблизу країн НАТО можуть використовуватися для тиску та підтримання напруження в європейських суспільствах. Водночас він зазначав, що Москва, ймовірно, поки не прагне прямого зіткнення з Альянсом. Така оцінка важлива для розуміння логіки подій: провокації можуть бути розраховані радше на виснаження уваги й розхитування єдності, ніж на негайну ескалацію.

Отже, заяви з Риму та Вільнюса складаються в спільну картину: Європа готується до тривалого тиску й намагається не втратити єдність у підтримці України. Для України це означає, що ключовим залишається не лише обсяг допомоги, а й стабільність політичної волі союзників — адже саме на її розхитування, схоже, і розраховує Кремль.