Зеленський призначив в.о. генпрокурора: що означає кадрове рішення

Зміна керівника Генеральної прокуратури припала на момент, коли відомство перебуває в епіцентрі одразу кількох резонансних справ. Указ президента, датований 17 вересня, спирається на норму закону про правовий режим воєнного стану — саме вона дає главі держави підстави покласти обов'язки генпрокурора на конкретну посадову особу без повноцінного конкурсного призначення. Для громадян це означає, що ключове правоохоронне відомство країни на невизначений час очолюватиме виконувач обов'язків, а не повноцінний керівник.

Антон Ковальський працює в органах прокуратури з 2011 року. Він пройшов шлях від старшого слідчого до заступника прокурора Вінницької області, а згодом обіймав посаду заступника керівника Вінницької облпрокуратури. У листопаді 2021 року його призначили очільником Чернівецької обласної прокуратури, а з липня 2025 року він керував Хмельницькою обласною прокуратурою. Тобто йдеться про людину з досвідом роботи переважно на регіональному рівні, яка тепер має очолити центральний апарат.

Призначення відбулося після того, як 15 вересня Зеленський звільнив з посади генпрокурора Руслана Кравченка. Цьому передувала складна публічна історія. НАБУ та САП заявили, що викрили організовану злочинну групу, яка діяла в Офісі генеральної прокуратури: головним фігурантом справи про "кришування" кол-центрів назвали заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергія Кропиву, а сама операція отримала кодову назву "Карфаген". Кравченко спершу заявляв, що у відставку не збирається, але згодом подав заяву. Вранці 14 вересня він опублікував відеозвернення, в якому повідомив про підписану підозру директору НАБУ Семену Кривоносу й звинуватив антикорупційні відомства у спробі усунути його з посади. Того ж дня він вирушив у закордонне відрядження, яке пояснював наміром інформувати партнерів про стан справ в антикорупційній сфері; за даними ЗМІ, посадовець виїхав за кордон із дружиною. Також стало відомо, що за власним наказом він поїхав до Парижа на п'ять днів для участі в слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей, хоча в порядку денному заходу його не було. Нардеп Олексій Гончаренко повідомляв, що НАБУ готувало цього тижня оприлюднити нове розслідування під кодовою назвою "Імператор" — вже проти самого Кравченка. Після цього Зеленський попросив депутатів підтримати заяву Кравченка про звільнення, а НАБУ і САП назвали його заяву "продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи".

Що це означає для країни. По-перше, Генпрокуратура на час воєнного стану отримує керівника у статусі в.о. — це тимчасове рішення, яке залишає відкритим питання про остаточну кандидатуру. По-друге, зміна керівництва відбувається на тлі активних дій антикорупційних органів, тож саме від того, як новий очільник вибудує відносини з НАБУ і САП, залежатиме довіра до відомства всередині країни та з боку міжнародних партнерів. Для суспільства це насамперед питання про те, чи продовжать розслідування справ, у яких фігурують співробітники самої прокуратури.