«Пекельні санкції» США: що змінить закон Грема і чому це важливо для України

У ніч на 17 вересня російські війська завдали чергового масованого удару по Україні, застосувавши балістичні та інші ракети, а також ударні дрони. Під обстріл потрапили цивільні об'єкти у восьми регіонах, серед яких Київщина, Одещина та Сумщина. Цілями знову стали об'єкти енергетики, а в Києві та Одесі влучання зафіксували у житлових будинках. Постраждали понад десять людей, серед них діти, частину поранених ушпиталили, у багатьох громадах виникли пожежі.

Тієї ж ночі за київським часом Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії, ініційований сенатором Ліндсі Гремом. Голоси розділилися: 262 конгресмени підтримали документ, 159 виступили проти. Це означає, що Конгрес остаточно схвалив ініціативу — тепер її мають передати на підпис президенту Дональду Трампу.

Президент Володимир Зеленський назвав збіг голосування з російською атакою символічним. «Символічно, що ухвалення Палатою представників Конгресу США санкційного законопроєкту Ліндсі Грема відбулося в ніч чергової російської атаки балістикою, іншими ракетами й дронами проти України», — зазначив він. За словами глави держави, закон Грема разом з іншими рішучими кроками партнерів здатен стати дієвим інструментом, який зупинить війну та підштовхне Москву до миру. Для цього обмеження, на його думку, мають бути справді жорсткими, аби спільні зусилля України, США, Європи та інших союзників дали результат. Зеленський подякував членам Палати представників, сенаторам і лідерам Конгресу за підтримку документа: «Росії потрібно закінчувати цю свою війну».

Суть ухваленого закону — у новому інструменті економічного тиску. Він надає американському президенту право запроваджувати мита до 100% проти держав, які купують російські енергоносії або допомагають Кремлю обходити санкції, запроваджені через війну в Україні. Документ пройшов два перегляди: у початковій редакції йшлося про мита для понад 60 країн і тарифи у 500% для імпортерів російської нафти й газу, згодом сенатори пом'якшили ці положення. Оновлена версія стосується п'яти найбільших покупців російських енергоносіїв і містить окремі положення щодо Ірану.

Шлях документа був непростим: після схвалення в Сенаті минулого місяця він несподівано наштовхнувся на спротив у Палаті представників. Законодавці з обох партій висловлювали побоювання, що документ «розв'яже руки» Трампу в митній політиці. Саме тому фінальне голосування стало результатом тривалих компромісів, а не швидкого консенсусу.

Для України практичне значення закону залежить від того, як саме ним скористається Білий дім. Право на мита — це не автоматична дія, а інструмент, який можна застосувати вибірково, і саме від цієї вибірковості залежатиме, наскільки відчутним буде тиск на російський експорт енергоносіїв та на країни, що допомагають його обходити. Поки що можна говорити про те, що у США з'явився додатковий важіль впливу, а в України — аргумент у дипломатичній роботі з союзниками.

Підсумок: Конгрес США завершив схвалення санкційного законопроєкту, який дає президенту право на мита до 100% проти покупців російських енергоносіїв. Рішення ухвалили в ніч масованого удару РФ по Україні, і Київ розраховує, що жорсткі обмеження наблизять припинення війни. Остаточна роль закону залежатиме від підпису Трампа та від того, наскільки рішуче новий механізм застосують на практиці.