Мелоні: провокації Росії в Європі множаться, але реагувати на них не можна

Про це очільниця італійського уряду сказала 17 вересня в Осло після зустрічі з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Відповідаючи на запитання журналістів, Мелоні визнала, що зростання кількості російських провокацій за останні тижні помітили всі, і запропонувала замислитися над тим, хто насправді виграє від такої ескалації. На її думку, союзники України не повинні реагувати на подібні кроки Москви.

Гібридний тиск Росії на європейські країни став одним із центральних питань порядку денного переговорів двох урядів. Це не абстрактна загроза: у НАТО кажуть, що тактика Кремля спрямована на послаблення довіри до західних інститутів без прямого воєнного зіткнення з Альянсом. Іншими словами, йдеться про спробу розхитати європейські демократії зсередини — диверсіями, кібератаками та інформаційними вкиданнями, а не відкритим конфліктом.

Найгучнішим епізодом останніх тижнів стала диверсія дроном в аеропорту Лейпциг/Галле, де поруч перебували українські вантажні літаки. За даними The Wall Street Journal, з квітня 2026 року кількість зафіксованих інцидентів, пов'язаних із Росією, суттєво зросла порівняно з попередніми періодами. Йдеться не про поодинокі випадки: вибухові дрони, вторгнення безпілотників у повітряний простір Румунії та інші акти саботажу фіксують по всій Європі.

Для України та її партнерів така тактика означає кілька речей одночасно. По-перше, тиск намагаються перенести з поля бою в тил союзників — туди, де рішення ухвалюють повільніше, а суспільства чутливіші до безпеки. По-друге, кожен такий інцидент — це тест на єдність: спокуса відповісти симетрично або піти на поступки лише грає на користь тому, хто ці провокації влаштовує. Тому заклик Мелоні зберігати холодну голову — це не про пасивність, а про вибір реагувати скоординовано, а не хаотично.

На тлі цих подій активізувалася й дипломатія. 10 вересня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні закликав президента Володимира Зеленського розширити коло європейських держав, залучених до мирного процесу, додавши до "євротрійки" Італію та Польщу. Крім того, італійське видання оприлюднило розслідування прокуратури Рима, яке викрило розгалужену мережу російських розвідників у посольствах РФ в Італії та Ватикані.

Отже, заяви з Осло — це сигнал про те, що Європа дедалі чіткіше усвідомлює: гібридна війна ведеться не десь далеко, а на її власній території. І від того, чи вдасться зберегти єдність і не піддатися на провокації, залежить не лише підтримка України, а й стабільність самих європейських демократій.