Мораторій на удари по енергетиці: що стоїть за домовленістю Макрона і Трампа

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що за підсумками зустрічі з Дональдом Трампом у Нью-Йорку обидві країни докладатимуть спільних зусиль для досягнення мораторію на удари по енергетичній та цивільній інфраструктурі України. «Цивільне населення має бути захищене, і ми повинні якнайшвидше розпочати серйозні переговори щодо умов миру між Росією та Україною», — написав французький лідер у соцмережі X.

Ідеться не лише про українське питання. За словами Макрона, сторони домовилися діяти разом, аби знизити напруженість на енергетичних ринках, захищаючи критичну інфраструктуру на Близькому Сході та свободу судноплавства в Ормузькій протоці. Такий зв'язок показує, що енергетична безпека розглядається як єдина тема — від Перської затоки до українських електростанцій.

Контекст зустрічі важливий для розуміння її наслідків. Ще до прибуття до Нью-Йорка Макрон планував відверту розмову з Трампом 21 вересня, щоб схилити його до «правильних рішень», зокрема щодо України, зберегти підтримку Києва та посилити тиск на Росію. У Нью-Йорку французький президент також має зустрітися з Володимиром Зеленським.

У самого Зеленського 22 вересня заплановані двосторонні переговори з прем'єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та Дональдом Трампом. З останнім обговорюватимуть дипломатичні зусилля щодо завершення війни, енергетичні питання, посилення української ППО та можливість виробництва ракет для комплексів Patriot в Україні.

Позиція Києва тут ключова. Зеленський заявляв, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ за умови взаємного припинення атак на українську критичну інфраструктуру. «Енергетичний сектор України, її критична інфраструктура та наш експорт продовольства мають перестати бути мішенями для Росії, і це призведе до відповідних кроків із деескалації з нашого боку. Рішення можливі», — наголосив глава держави.

Отже, мораторій — це не просто жест доброї волі, а предмет торгу з чіткими умовами: взаємність, припинення ударів по енергетиці та цивільній інфраструктурі, а також вихід на серйозні переговори. Для людей це означає потенційне зменшення ризиків відключень і ударів по цивільних об'єктах узимку. Для країни — тест на те, чи готові партнери тиснути на Москву так само, як тиснуть на Київ. Якщо домовленість вдасться втілити, вона стане першим практичним кроком до деескалації; якщо ні — залишиться декларацією, яку легко знецінити наступним обстрілом.