Морське перемир'я: чому Росія навряд чи погодиться і що це означає для України

Ініціатива України щодо морського перемир'я, передана через американських посередників, наштовхується на комплекс факторів, які роблять згоду Росії малоймовірною. Щоб зрозуміти перспективи, варто розглянути кілька логік, які одночасно діють у рішеннях Кремля.

Передвиборча логіка Путіна диктує необхідність уникати будь-яких мирних угод, окрім капітуляції України. Кампанія будується на наративі «війни до перемоги», хоча в російському суспільстві існує значний запит на нормалізацію. Особиста позиція лідера РФ проста: війна триватиме, доки Україна не здасться. Морська блокада вигідна йому, оскільки він розраховує на виснаження України.

Воєнна та економічна логіки тісно переплетені. Росія може частково компенсувати зернову кризу через перенаправлення поставок на Балтику, Каспій або сухопутним коридором до Китаю, але це потребує державних компенсацій аграріям через високу вартість логістики. Навіть за оптимістичного сценарію це погіршить економіку РФ, питання лише в масштабах.

Для України ситуація критична: без відкриття морських портів у січні-березні країна відчує серйозні проблеми, незалежно від енергетичних обстрілів. Час, який був із 2022 року для будівництва сухих портів та євроколій, втрачено. Екзотичний варіант транзиту через Білорусь до балтійських портів залежить від надто багатьох умов. Росіяни також стежитимуть за постачанням Україні систем Patriot — отримання 20-30 комплексів чи 200-300 змінює економіку війни, хоча це вторинний фактор.

Кремль готується до нової мобілізації, яка, ймовірно, пройде без значних ексцесів. У російському суспільстві, попри антивоєнні настрої, формується консенсус: «давайте дамо Путіну останній шанс». За таких умов зупиняти блокаду немає сенсу. Міжнародний формат переговорів глухий: Росія не хоче, США не можуть, Україна не має можливості. Інших форматів поки не проглядається.

Підсумок: найближчим часом розблокування моря малоймовірне. Вирішальними будуть два фактори — вплив економістів на Путіна та розширення кола переговорників. Обидва поки що виглядають віддаленою перспективою.