Мита проти Росії: чому Білорусь може опинитися в виграші

·396 слівредакція
Мита проти Росії: чому Білорусь може опинитися в виграші

Якщо США справді запровадять 100% мита на російські товари, під удар потрапить і ринок добрив, де Росія є великим постачальником. Саме тут відкривається простір для білоруських виробників.

18 жовтня Дональд Трамп може оголосити про запровадження 100% мита на імпорт російських товарів. Питання в тому, які саме категорії потраплять під цей крок. Однією з найчутливіших тем 2025 року виглядають добрива: за даними джерела, США закупили в Росії цієї продукції на 1,78 мільярда доларів. З цієї суми 370 мільйонів припадає на калійні добрива, а найбільша позиція — карбамід, або сечовина — перевищує 700 мільйонів доларів.

Ситуація виглядає парадоксально, але має пояснення. Торгівля добривами з Росією не є рішенням Трампа — вона триває завдяки General License 6, версію якої оновили у 2022 році під час підписання зернової угоди з Україною. Тоді з-під американських санкцій вивели всі добрива російського виробництва, і торгівля жваво йде вже четвертий рік. Для Трампа ж група добрив є вкрай незручною темою напередодні виборів, адже фермери належать до базового електорату республіканців. Якщо щодо калію ймовірність домовленості висока і його можна замінити, то з азотними добривами все складніше.

Постає питання, ким замінити російські обсяги. Серед найбільших постачальників сечовини на світовий ринок — Саудівська Аравія, Оман, Іран і Китай. З Іраном фактично війна, Ормузька протока працює лише на 20% потужностей, а дефіцит азотних добрив уже відчутний. Додається й конфлікт Трампа з Канадою. Якщо ж уявити запровадження стовідсоткових мит щодо Росії, у США залишається кілька варіантів: швидко завершити війну в Затоці, не вводити тарифи проти Росії, звернутися по допомогу до Пекіна або шукати альтернативних постачальників. Купувати в Китаю можна, але напередодні виборів це виглядало б як демонстрація слабкості.

Саме тут на перший план виходить білоруський вимір. Йдеться про «Гродно Азот», який перебуває під блокуючими санкціями США, та гомельський «Белферт». Якщо операція з калієм відбудеться, цілком логічним буде продовження розмови й про інші групи добрив, зокрема азотні. Тож так звана «велика угода Лукашенка та Трампа» — це не лише калій, а й низка додаткових тем.

Водночас усе не так просто. Якщо США справді гратимуть у гру заміни російських товарів білоруськими, Кремлю це навряд чи сподобається, і він вживатиме заходів, щоб не допустити такого сценарію. Друге питання — транзит до портів: заміна російської продукції на білоруську робить використання російських портів малоймовірним, а отже, посилиться тиск на країни Балтії щодо розблокування транзиту.

Отже, рішення про мита проти Росії матиме наслідки далеко за межами двосторонньої торгівлі. Для Білорусі це шанс зайти на ринок, який раніше займали російські виробники, але скористатися ним буде непросто — через санкції, транзитні обмеження й опір Кремля. Для США ж ідеться про вибір між електоральними ризиками, дефіцитом добрив і політичними поступками.

Читайте також