Океан Трампа: як географічні перейменування стають інструментом політики

Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social власний рейтинг президентів США, де очолив категорію «Найвеличніший». Нижче він розмістив Лінкольна, Вашингтона, Рузвельта, Вільсона, Джефферсона та Джексона, а на найнижчому щаблі — Байдена, Обаму, Гранта, Гардінга і Картера. Таке самопозиціонування підкріплюється опитуваннями: за даними CNN, 53% республіканців назвали Трампа президентом, яким найбільше захоплюються, тоді як Рейгана обрали лише 18%, а Лінкольна — 8%.

Опитування Elon University дає схожу картину: 29% республіканців вважають Трампа найкращим президентом в історії, випереджаючи Лінкольна (25%) та Вашингтона (14%). Водночас загальне схвалення діяльності Трампа серед американців падає: згідно з даними Reuters/Ipsos, його підтримують лише 33% громадян, а 64% не схвалюють. Цей контраст, на думку аналітиків, свідчить про те, що вплив Трампа на республіканців залишається ізольованим від його проблем із ширшою аудиторією, що може вплинути на проміжні вибори 2026 року.

Паралельно Трамп продовжує практику перейменування географічних об'єктів. Після зміни назви Мексиканської затоки на Американську, у серпні 2026 року він підписав указ про перейменування озера Онтаріо на озеро Америка. Це рішення ухвалено на тлі загострення торговельних відносин із Канадою. Геологічна служба США вже внесла нову назву до офіційних документів. Тепер Трамп заявив про можливість перейменування Атлантичного або Тихого океану, пояснивши, що США «потрібен океан». Офіційного рішення поки немає.

Експерти вбачають у цих діях спробу компенсувати відсутність реальних міжнародних досягнень. Перейменування водойм виглядає як символічне утвердження величі, однак не несе практичної користі. Для міжнародних партнерів, зокрема для України, це сигнал про те, що адміністрація США може зосереджуватися на символічних жестах замість вирішення глобальних проблем. Це створює ризики, адже такі дії можуть сприйматися як ознака слабкості та відкривати вікно можливостей для опонентів Америки.

Підсумовуючи, можна сказати: практика перейменувань та самопроголошення найвеличнішим президентом свідчить про спробу Трампа змінити реальність через символи. Однак для світової спільноти це радше тривожний знак, що вказує на брак реальних успіхів і готовність до радикальних, але неконструктивних кроків.