У Білорусі Лукашенко прийняв посланця Трампа: про що насправді домовлялися

У Мінську відбулася зустріч Олександра Лукашенка зі спеціальним посланцем президента США з питань Білорусі Джоном Коулом. З білоруського боку в переговорах узяли участь прем'єр-міністр Олександр Турчин, голова КДБ Іван Тертель та постійний представник при ООН Валентин Рибаков. Американську делегацію, окрім Коула, склали представник Держдепартаменту Крістофер Паніка та Сара Райан — радниця зі стратегічних комунікацій офісу спецпосланників з питань Білорусі та України при Білому домі.

Для Білорусі такий формат — не просто дипломатичний епізод. Після років ізоляції Мінськ намагається виторгувати хоч часткове послаблення санкційного та фінансового тиску, а Вашингтон — використати цей канал для звільнення людей, яких Захід вважає політичними в'язнями. Саме тому поряд із загальними заявами про «відкритість» на столі опинилися цілком конкретні речі: гроші та люди.

Лукашенко заявив, що білоруська сторона готова до будь-яких обговорень, і попросив США неухильно дотримуватися досягнутих домовленостей. «Єдине, це не вимога, а моє прохання до вас. Щоб ми неухильно дотримувалися наших домовленостей. З нашого боку і з боку США», — сказав він. За його словами, сторони вже багато чого узгодили в економічній сфері. Окремо Лукашенко заперечив наявність у країні політв'язнів і попросив не називати так засуджених, які нібито перебувають під слідством за законом.

Джон Коул передав вітання білорусам від президента США Дональда Трампа і сказав, що всіляко підтримує такі зустрічі. Він також повідомив, що Вашингтон почув прохання Лукашенка розморозити близько 44 мільйонів доларів білоруських рахунків у Citigroup. «Я повністю абсолютно підтримую ваші вимоги. Фактично ви абсолютно праві. Ці гроші повинні бути розморожені та повернені. Ми звернулися до банку з проханням розморозити ці кошти. Зараз виробляємо механізм того, як це зробити», — заявив Коул.

Ще один трек переговорів — звільнення ув'язнених. У серпні 2026 року Коул говорив, що в середині вересня поїде до Білорусі саме заради нового звільнення політичних в'язнів. «Ми домоглися звільнення п'ятисот людей, потім ще близько двохсот було помилувано. Тож реальна цифра становить близько 700-800 осіб. Сподіваюся, що незабаром доведемо її до тисячі», — казав він. Водночас за два роки перемовин Білорусі та США вдалося звільнити 646 людей, але не всі вони є політичними в'язнями. Сам процес масових звільнень запустили у 2025 році.

Що це означає для людей і країни. Для тих, хто роками чекає на вихід родичів із колоній, навіть часткові домовленості — реальний шанс, хоч і без гарантій: звільнення тут є предметом торгу, а не правовою процедурою. Для Білорусі розморожування навіть відносно невеликої суми — сигнал, що ізоляція може дати тріщину, а отже, зростає спокуса вирішувати питання двосторонньо, в обхід санкційних механізмів. Для України та регіону важливий інший вимір: Білорусь залишається союзником Росії, тож будь-яке потепління з Вашингтоном змінює не стільки її курс, скільки простір для маневру Москви. Поки що сторони домовилися лише про те, що говоритимуть далі — і саме від того, чи з'являться прізвища звільнених і розблоковані гроші, залежатиме, чи була ця зустріч проривом, чи черговим раундом обміну заявами.