Удари по російських НПЗ і світовий ринок пального: що стоїть за заявою США

Посол США при НАТО Метью Вітакер в ефірі Fox Business заявив, що українські удари по об'єктах на території Росії вплинули на світові енергетичні ринки. За його словами, скорочення потужностей на цих ринках посилило тиск на ринок дизельного пального й нафти загалом. «Ця війна має закінчитися», — наводить його слова джерело.

Заява пролунала на тлі регулярних українських ударів по російських нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі, яка забезпечує економічні й воєнні можливості Росії. Для України це означає, що далекобійні удари дедалі частіше розглядають не лише як суто воєнний інструмент, а і як чинник, що впливає на глобальні ціни та політичні рішення партнерів.

Контекст тут важливий. 14 вересня Дональд Трамп заявив, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об'єктах, а Росія нібито погодилася зробити те саме щодо України. Він також стверджував, що зростання світових цін на дизельне пальне «спричинене насамперед війною Росії проти України», а не ситуацією навколо Ірану. У відповідь Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по інфраструктурі РФ, якщо партнери зможуть гарантувати, що Росія не битиме по українських енергооб'єктах.

Згодом головний кореспондент Financial Times в Україні Крістофер Міллер повідомив, що Трамп поспішив із заявою про енергетичне перемир'я між Росією та Україною, оскільки остаточної угоди наразі немає. За словами джерел FT, Володимир Путін не хоче укладати угоду до зими, оскільки, на його думку, атаки на енергетичну інфраструктуру України можуть посилити тиск на Київ, щоб той пішов на поступки.

Отже, йдеться про складну взаємозалежність: удари по нафтопереробці впливають на світові ціни, а ті — на політичні рішення у Вашингтоні. Для України ключове питання — чи вдасться обміняти обмеження на удари на реальні безпекові гарантії, а не лише на декларації.