Проросійські популісти в Європі: що означає їхнє зростання для України

Політичний ландшафт Європи змінюється: у кількох країнах ЄС помітно зростає вплив політичних рухів, які відкрито симпатизують Москві. Навіть попри повномасштабну війну Росії проти України, праві та ліві популісти дедалі частіше виступають за скасування санкцій і відновлення діалогу з Кремлем.

Найближчим часом ця тенденція може проявитися у Німеччині. 6 вересня у землі Саксонія-Ангальт відбудуться вибори до регіонального парламенту, де ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) може отримати понад 40% голосів. Це стало б серйозним викликом для християнських демократів і канцлера Фрідріха Мерца. Програма AfD передбачає повернення російської мови до шкіл та відновлення обмінів із РФ, а також критику військової допомоги Україні. Водночас ліві сили — «Ліві» та партія Сари Вагенкнехт — можуть разом набрати близько 17%, тож проросійські партії різного спрямування можуть представляти понад половину виборців регіону. Якщо федеральні вибори відбудуться найближчим часом, AfD могла б отримати понад 200 місць у Бундестазі з 630, що стало б найбільшим успіхом націоналістів у країні після 1945 року.

У Франції наступного квітня відбудуться президентські вибори, де Марін Ле Пен із партією «Національне об’єднання» має високі шанси. Її програма передбачає «привілейоване партнерство» з Москвою, скасування санкцій і припинення критики РФ з боку ЄС і НАТО. У разі перемоги Ле Пен може спробувати налагодити взаємодію з Дональдом Трампом і виступити посередницею у врегулюванні війни на умовах, вигідних Кремлю. Втім, навіть за чинного президента Емманюеля Макрона Франція передавала Україні значно менше допомоги, ніж Німеччина чи Велика Британія, тож послаблення її підтримки навряд чи кардинально змінить баланс сил.

Австрія також залишається країною, де проросійські настрої мають значну підтримку. Партія свободи (FPÖ) Герберта Кікля має найбільшу фракцію в парламенті, хоча й не представлена в уряді. Історія її контактів із Кремлем включає «угоду про дружбу» з Росією десятирічної давнини та фінансові скандали, пов’язані з наближеними до Москви олігархами. У Великій Британії лідер Reform UK Найджел Фарадж, який раніше захоплювався Путіним, став обережнішим у висловлюваннях, однак його оточення має сумнівну репутацію: колишній соратник Натан Гілл отримав 10 років за хабарництво в обмін на проросійські заяви.

Для України зростання цих сил означає ризик послаблення єдності Заходу в питаннях санкцій і військової допомоги. Водночас навіть за умов приходу популістів до влади в окремих країнах, їхній вплив на загальну політику ЄС може бути обмеженим через необхідність коаліцій і протидію з боку інших держав. Тим часом Кремль після невдач в Україні активізує гібридні операції в Європі, зокрема диверсії та атаки, що посилює занепокоєння європейських столиць.