Погрози Путіна та реальність війни: що змінилося

Російський диктатор Володимир Путін особисто заявив, що віддав наказ про удари по енергетичній інфраструктурі України. Важливо розуміти, що це не є реакцією на ультиматуми чи конкретні дії української сторони. Аналітики наголошують: Росія била і продовжуватиме бити по наших енергооб'єктах, незалежно від інших факторів.

Окрема увага привертає те, що 2026 рік фактично розширив так звані «червоні лінії», які раніше здавалися недоторканними. Причина цього — не в моральних принципах, а в кількісному зростанні засобів ураження, передусім безпілотних систем. Масштабування дронів змінює хід війни не лише на фронті, а й у тилу, роблячи вразливими стратегічні об'єкти по обидва боки.

Щодо можливого паралічу авіасполучення в Росії — часткове закриття головних аеропортів є реальним сценарієм. Це вдарило б по логістиці РФ та її економічному і моральному стану, наблизивши війну до Москви та Санкт-Петербурга. Проте порівнювати це з відключеннями світла в Україні некоректно — російські удари по енергетиці були заплановані заздалегідь.

Показовою є заява Путіна про відсутність мобілізації, яку він назвав «чушью собачьей». Це свідчить про тиск російського суспільства, яке змушує диктатора відступати. Однак за цим, найімовірніше, послідують нові репресії, адже Путін не визнає власної слабкості.

Наразі передумов для мирних переговорів немає. Адміністрація Трампа намагається вести подвійну гру: спочатку спроби домовитися, а за невдачі — тиск. Китай вичікує провалу американських ініціатив, щоб запропонувати власний діалог. Індія також тримається осторонь, але готова долучитися за сприятливих умов. За різними оцінками, активізація переговорного процесу можлива не раніше кінця весни 2027 року, а за негативного сценарію — лише через рік.