Погрози Путіна судноплавству: ознака паніки чи реальна загроза?

Погрози російського керівництва затримувати іноземні кораблі у відповідь на конфіскацію суден тіньового флоту свідчать про відчай, а не про силу. Таку думку висловив політолог Ігор Рейтерович, коментуючи заяви Володимира Путіна, зокрема його появу у військовій морській формі під час звернення до командувачів флотів.

На думку експерта, подібні заяви повністю суперечать нормам міжнародного права. Він нагадав, що ще раніше Дмитро Медведєв погрожував топити судна, які везуть зброю в Україну. Рейтерович вважає, що таким чином Кремль намагається залякати західні країни на випередження, адже ті поступово переходять від риторики до практичних дій — зокрема, до затримання та конфіскації російських вантажів.

Чи здатна Росія реалізувати свої погрози? Політолог вказує на дві ключові причини, чому цього, найімовірніше, не станеться. По-перше, російський флот не має необхідних спроможностей для масштабних затримань. По-друге, перший же такий прецедент може мати зворотний ефект: західні країни знімуть усі табу щодо тіньового флоту РФ і протягом кількох днів паралізують його діяльність.

Показово, що реакція світу на погрози Путіна залишається стриманою — їх серйозно ніхто не сприймає. У Великій Британії наголосили, що діють у суворій відповідності до міжнародного морського права та продовжать стримувати діяльність суден, які підживлюють війну Росії проти України. Своєю чергою, ЄС у межах 21-го пакета санкцій законодавчо закріпив можливість конфіскації та продажу російських нафтових вантажів, а також розширив санкційні списки, додавши до них ще 41 судно.

Таким чином, погрози Москви виглядають радше як спроба створити ілюзію контролю для внутрішньої аудиторії. Реальні ж кроки Кремля можуть лише прискорити процес, якого він так боїться — остаточної ізоляції російського тіньового флоту та втрати доходів від морських перевезень.