Путін визнав: РФ не готова до дефіциту бензину через удари по НПЗ

Виступаючи на Східному економічному форумі, очільник Кремля заявив, що Москва вважала НПЗ «суто цивільними об’єктами» і не прорахувала ризик ударів по них в умовах війни. На запитання, чи варто росіянам звикати до браку бензину, він відповів, що «треба бути готовими до всього». За його словами, нафтові компанії нібито самостійно посилюють захист підприємств і поступово відновлюють пошкоджені потужності, а близько 10% об’єктів планують запустити найближчим часом. Путін також пообіцяв подальше зміцнення протиповітряної оборони.

Реальний масштаб проблеми значно серйозніший, ніж визнає Кремль. Від початку року українські дрони щонайменше 70 разів уражали російські НПЗ. Унаслідок цього обсяги нафтопереробки в Росії впали до найнижчого рівня за два десятиліття. Наприкінці серпня виробництво бензину становило лише близько 70% від внутрішнього споживання, а добовий дефіцит сягнув приблизно 30 тисяч тонн.

Криза вже змусила місцеву владу запровадити обмеження на продаж пального щонайменше в 17 регіонах. Серед заходів — ліміт на заправку до 30–40 літрів за раз і продаж бензину за принципом «парний-непарний» залежно від номерних знаків автомобілів. Лише в серпні через атаки безпілотників сім НПЗ повністю або частково зупиняли роботу, а 2 вересня зупинив переробку завод «Кінеф» у Ленінградській області — другий за потужністю в країні.

Ситуація змусила Росію вперше вдатися до імпорту бензину морем — з Індії, Марокко та Туреччини. Також Москва наростила закупівлі пального з Білорусі до рекордного рівня. Водночас надії на Казахстан не справдилися: його НПЗ не змогли почати експорт через високий внутрішній попит.

Таким чином, визнання Путіна — це не просто тактичний крок, а сигнал про системну вразливість російської енергетики. Дефіцит, який влада намагається компенсувати імпортом і регіональними обмеженнями, може зберегтися надовго, що вплине і на економіку, і на повсякденне життя росіян.