Росія продовжила заборону на експорт дизпального: що це означає для ринку та України

Російський уряд вирішив продовжити заборону на експорт дизпального для виробників ще на один місяць — до кінця жовтня. Рішення ухвалили на нараді у віцепрем'єра РФ Олександра Новака 14 вересня. Чинне ембарго спливало наприкінці вересня, і його подовжують, аби забезпечити постачання палива на внутрішній ринок.

Обмеження має свою історію. Тимчасову заборону на вивезення дизелю запровадили наприкінці вересня 2025 року — спершу вона стосувалася компаній-трейдерів, які не виробляють пальне, та нафтопереробних заводів потужністю до 1 млн тонн на рік. На початку липня 2026 року ембарго поширили на всіх виробників палива. Винятки залишили для поставок за міжнародними угодами та для гуманітарних вантажів. Паралельно діє й заборона на експорт бензину — до 31 січня 2027 року.

Причина цих кроків — дефіцит пального всередині Росії, спричинений зокрема ударами України по нафтопереробних заводах. За розрахунками на основі даних учасників паливного ринку, у вересні три з шести найбільших російських НПЗ, що виробляють дизель, мусили різко скоротити виробництво або повністю його зупинити через пошкодження від атак безпілотників. Тобто заборона на експорт — це не стільки інструмент впливу на зовнішні ринки, скільки спроба залатати власні внутрішні дірки.

Тим часом тема дизелю вийшла за межі двостороннього протистояння. 13 вересня президент США Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі, пов'язаній із дизельним пальним, заявивши, що ці атаки створюють нестачу пального, яка «шкодить світові». Наступного дня він сказав, що Україна та Росія домовилися не бити по енергетичній інфраструктурі одна одної, — утім, обидві країни продовжили атаки на енергооб'єкти. У Кремлі слова американського лідера привітали.

Для Трампа ситуація стала політичною проблемою: пошкодження інфраструктури внаслідок війни США з Іраном та російської війни проти України скоротили постачання і призвели до різкого зростання цін у США. Водночас оцінки KSE Institute показують, що на світові поставки дизелю та газойлю значно сильніше вплинула війна США проти Ірану, ніж удари українських безпілотників по російських НПЗ: із березня по серпень експорт із країн Перської затоки впав на 152 млн барелів, а російський — на 68 млн, тобто втрати затоки були приблизно у 2,2 раза більшими.

Що це означає на практиці? Продовження російського ембарго закріплює поділ ринку: пальне, яке раніше йшло на експорт, Москва намагатиметься спрямувати всередину країни, а світовий ринок недоотримає ці обсяги. Для України прямих наслідків мало — вона не купує російський дизель, — але опосередковані відчутні: будь-яке скорочення пропозиції на світовому ринку тисне на ціни, а отже, і на вартість пального для українських споживачів та аграріїв. Для Росії ж це сигнал, що власний паливний баланс залишається крихким, і замість експортних доходів доводиться думати про те, аби не допустити дефіциту вдома.