У полоні ненависті: що почула Рада Безпеки ООН про російські тортури
На неформальному засіданні Ради Безпеки ООН українські полонені та правозахисники розповіли міжнародній спільноті про системні тортури й ідеологію ненависті, на якій тримається російська система. Їхні свідчення — спроба повернути тему російського полону до світового порядку денного.
У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулося неформальне засідання Ради Безпеки у форматі Аррії, присвячене порушенням Росією міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених і цивільних. Серед свідків — кримськотатарська правозахисниця Леніє Умерова, яка провела в російському ув’язненні майже два роки, молодший сержант ЗСУ Хуан Лейва Гарсія, що захищав Маріуполь і понад три роки був у полоні, та представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олег Гущин. Головний меседж учасників: проблема не в територіальних суперечках, а в системній ненависті, яка пронизує російське суспільство й державні інституції.
Лейва Гарсія наголосив, що російській владі потрібні лише приводи, щоб підтримувати цю ідеологію, і що йдеться про «інфіковану систему» на всіх рівнях. Він розповів, як у полоні страждав не лише як українець, а й через своє кубинське коріння: росіяни не могли зрозуміти, чому людина, пов’язана з Кубою, воює проти них. За його словами, він зазнавав щоденних побиттів, ударів струмом, виснажливих вправ на морозі та сексуального насильства. Двох його друзів забили до смерті, ще двоє померли через умови утримання. Умерова розповіла, що за перші шість місяців ув’язнення її перевозили через сім різних в’язниць, щоб приховати від рідних і міжнародних організацій, а на окупованих територіях людей викрадають просто з дому — у Криму це навіть отримало іронічну назву «четверта ранку», коли ФСБ проводить обшуки та підкидає докази.
Олег Гущин зазначив, що всі види катувань, перелічені у Стамбульському протоколі ООН, застосовуються в російському полоні, і назвав це «ГУЛАГом 2.0». Він наголосив, що Росія фактично створила систему ізоляції, де тисячі українців утримуються без зв’язку зі світом, без доступу до адвокатів і медичної допомоги. За його словами, Міжнародний комітет Червоного Хреста не має фізичного доступу до місць тримання, а листи родинам, які передаються через офіційні канали, до полонених не доходять. Лейва Гарсія підтвердив: його родина надіслала понад 80 листів, і жоден не був вручений.
Учасники засідання також порушили питання покарання винних. Умерова підкреслила, що відповідальність мають нести не лише вищі посадовці, а й конкретні виконавці — ті, хто катував, викрадав і вбивав. Вона закликала міжнародну спільноту не зосереджуватися лише на Путіні, адже багато людей особисто причетні до злочинів. Гущин додав, що Україна свідомо використовує формат Аррії, щоб доносити правду до представників різних країн, зокрема Глобального Півдня, і що лише наполеглива дипломатія може протидіяти російським наративам.
Підсумовуючи, учасники закликали міжнародну спільноту не забувати про українських полонених на тлі інших конфліктів. За даними Координаційного штабу, Україна провела 76 обмінів і повернула 9613 людей, але 433 особи, які, як відомо, перебували в російських місцях утримання, повернулися загиблими. Повернення «всіх на всіх» залишається ключовою вимогою України, і це, як нагадав Гущин, не просто політичне бажання, а пряма вимога Третьої Женевської конвенції.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Китай заробив $27 млрд на російській нафті: як санкції вдарили по Росії
- Лукашенко про кордон з Україною: заяви про «відкритість» на тлі агресії
- Бернем уперше зустрінеться з Трампом на Генасамблеї ООН: що це змінить для України
- Мерц відклав розмову з Трампом після привітання AfD
- Трамп каже про готовність Путіна і Зеленського до припинення війни: що це означає






