Китай заробив $27 млрд на російській нафті: як санкції вдарили по Росії

За оцінками глави «Роснефти» Ігоря Сєчина, озвученими на Російсько-китайському енергетичному форумі, Пекін із 2022 року заощадив $27 млрд на закупівлі сировини, яка після обмежень стала дешевшою за альтернативи. Російська частка в китайському імпорті нафти сягнула рекордних 27%, а річний обсяг поставок перевищив 100 млн тонн. Лише за сім місяців цього року Китай отримав близько 67 млн тонн.

Економія для китайських покупців формується не лише за рахунок нижчої ціни, а й через логістичні та санкційні ризики, які супроводжують експорт. Наприкінці серпня російський сорт Urals продавався з дисконтом $26–27 за барель порівняно з Brent, хоча частина різниці покриває витрати перевізників, зокрема тих, що використовують «тіньовий флот». Попри це, навіть із урахуванням транспортування російська сировина залишається вигіднішою за постачання від інших продавців.

Розмір знижки коливався залежно від ринкової ситуації. Улітку 2022 року він сягав 16% порівняно з цінами інших постачальників, до кінця 2023-го скоротився до 5%, а 2024 року майже зник. Однак 2025-го дисконт знову почав зростати: від 2,8% у першому кварталі до 6,3% у другому, а після санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» міг досягати 8,3%.

Таким чином, санкційний тиск Заходу, спрямований на обмеження російських доходів, парадоксально створив умови для збагачення найбільших азійських імпортерів. Китай виявився головним бенефіціаром, отримавши доступ до великих обсягів сировини за зниженими цінами, тоді як Москва продовжує втрачати позиції й на інших ринках, зокрема у сфері озброєнь, де її тіснить Пекін.