Удари по танкерах і тиск Вашингтона: що стоїть за заявою Рубіо

За словами Рубіо, йдеться про інциденти, що сталися протягом останніх кількох місяців. В ефірі Fox News він припустив, що удари були ненавмисними, але наголосив: «Однак нас турбує те, що протягом останніх кількох місяців судна, пов'язані з США, та американські поставки нафти неодноразово ставали мішенями — ймовірно, не навмисно — але все ж таки мішенями з боку України». Держсекретар додав, що «це питання потрібно вирішити» і що США «не можуть допустити, щоб таке повторювалося».

Ця заява з'являється на тлі ширшої кампанії українських сил проти російської нафтової логістики. 22 вересня Сили безпілотних систем повідомили, що за 11 тижнів операції МоЛоЧКа було уражено та виведено з ладу 134 плавзасоби російського тіньового флоту в Азовському морі та 166 — у Чорному. Йдеться про судна, які Росія використовує для перевезення нафти в обхід санкцій, тож удари по них мають не лише військовий, а й економічний вимір.

Паралельно у Вашингтоні дедалі виразніше говорять про вплив цих операцій на світові ринки. 15 вересня посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що українські удари по об'єктах на території Росії вплинули на світові енергетичні ринки та посилили тиск на ринок дизельного пального й нафти. А за даними Axios, під час телефонної розмови 20 вересня із Володимиром Зеленським Дональд Трамп неодноразово закликав припинити удари по НПЗ Росії.

Уже 21 вересня президент США заявив, що Росія втратила контроль над власною дизельною промисловістю через війну проти України, оскільки частину нафтопереробних заводів країни знищено внаслідок українських ударів. Він додав, що війну «необхідно припинити». Зеленський своєю чергою окреслив умову для згортання ударів по російських НПЗ: «Енергетичний сектор України, її критична інфраструктура та наш експорт продовольства мають перестати бути мішенями для Росії, і це призведе до відповідних кроків із деескалації з нашого боку. Рішення можливі». Тобто йдеться про можливе енергетичне перемир'я за принципом взаємності, а не про односторонні поступки.

The Guardian писало, що Трамп тиснутиме на Зеленського під час зустрічі в Нью-Йорку 22 вересня, намагаючись схилити його до енергетичного перемир'я.

Для України ця ситуація створює складну дилему. Удари по нафтовій інфраструктурі та тіньовому флоту — один із небагатьох інструментів, що завдає Росії відчутних економічних збитків і обмежує джерела фінансування війни. Водночас зачіпання суден і поставок, пов'язаних зі США, створює ризик тертя з ключовим союзником, від якого залежить військова та фінансова підтримка Києва. Публічне формулювання Рубіо — «ймовірно, не навмисно» — залишає простір для того, щоб розвести навмисні удари по російських цілях і випадкові наслідки для американських інтересів.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться узгодити взаємні обмеження щодо енергетичної інфраструктури. Якщо Москва погодиться припинити атаки на українську критичну інфраструктуру, Київ сигналізує про готовність до дзеркальних кроків. Якщо ж ні, тиск Вашингтона на Київ, імовірно, зростатиме — і питання ударів по тіньовому флоту стане одним із центральних у відносинах України та США.