Паливна криза в РФ: чому удари по НПЗ болючіші за офіційну статистику

За словами російського незалежного економічного оглядача В'ячеслава Ширяєва, спад в економіці Росії фактично вже розпочався, хоча офіційна статистика цього ще не відображає повною мірою. Причина в тому, що загальна картина виглядає краще, ніж реальний стан цивільних галузей.

Кілька чинників діють одночасно. Федеральний бюджет витрачає більше, ніж отримує. Приватний бізнес згортає інвестиційні плани. Кожна третя компанія працює зі збитками, а дорогі кредити позбавляють підприємства можливості розвиватися. До цього додався ще один фактор — дефіцит пального, спричинений ударами по нафтопереробних заводах.

Для звичайних людей це означає не абстрактні макроекономічні показники, а цілком конкретні речі: черги на заправках, зростання цін, скорочення виробництва і робочих місць у цивільних секторах. Саме паливна криза, на думку оглядача, б'є по економіці найвідчутніше, бо пальне — це базова умова для транспорту, аграрного сектору, торгівлі та промисловості.

Водночас військові замовлення продовжують підживлювати загальну статистику. Великі державні витрати на оборону маскують масштаб спаду в цивільних галузях, тому офіційні звіти можуть виглядати значно оптимістичніше за реальність. Ширяєв окремо згадує голову центробанку РФ Ельвіру Набіулліну, яка, за його формулюванням, певний час може «водити козу» перед Путіним, тобто підтримувати видимість контролю над ситуацією.

Що це означає для України та її партнерів? По-перше, тиск на російську економіку через енергетичну інфраструктуру дає ефект, який не завжди видно в офіційних цифрах, але проявляється в побуті мільйонів людей. По-друге, розрив між статистикою і реальністю ускладнює прогнозування — і для Москви, і для тих, хто оцінює її спроможність фінансувати війну. По-третє, слабкість цивільного сектору поступово звужує економічну базу, на якій тримається бюджет.

Коротко: спад у Росії вже йде, але прихований за військовими витратами та офіційною звітністю. Паливна криза робить цей спад відчутним для людей і бізнесу, а отже, зменшує запас міцності російської економіки надалі.