Чому Сербія лишається проросійською: аналіз настроїв та впливу на Балкани

Засновниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич зазначає, що в сербському суспільстві домінує русофілія — позитивне ставлення до Росії, яке зберігатиметься й надалі. Навіть ті, хто співчуває Україні, часто покладають відповідальність за війну лише на режим Володимира Путіна, не вважаючи російське суспільство винним у конфлікті.

У Сербії активно поширюються російські наративи про те, що війну нібито спровокували США та Євросоюз, які прагнули послабити Москву. Також популярною лишається теза про Україну та Росію як «один народ» у межах спільного слов'янсько-православного простору. Водночас, за словами експертки, серби поступово усвідомлюють, що Україна — окрема держава, хоча такі стереотипи все ще впливають на громадську думку.

Медіасередовище в Сербії демонструє чіткий розкол: опозиційні видання з 2022 року називають дії Росії агресією, тоді як провладні ЗМІ уникають цього терміна, використовуючи слова «конфлікт» чи «криза». Така інформаційна політика підживлює проросійські настрої, які, своєю чергою, стають перешкодою для євроінтеграції Сербії та її зближення із Заходом.

Російський вплив на Балканах залишається вагомим чинником, що стримує різку зміну зовнішньополітичного курсу Белграда. Москва використовує проросійські симпатії як інструмент для збереження впливу в регіоні. Показово, що під час нещодавнього візиту президента Володимира Зеленського до Сербії його сербський колега Александр Вучич заявив, що війна найближчим часом не завершиться, що відображає складність ситуації.

Підсумовуючи, можна сказати: проросійські настрої в Сербії — не тимчасове явище, а глибока суспільна тенденція, підкріплена медійними наративами. Для України це означає, що зміна ставлення сербів потребуватиме тривалої роботи, зокрема через розвінчування міфів та посилення діалогу на рівні громадянського суспільства.