Скандал навколо питання FAZ до Зеленського: що стоїть за заявами німецької газети

11 серпня 2026, 13:59 ·254 слівредакція

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung вибачилося за некоректне формулювання запитання свого журналіста до президента України Володимира Зеленського. Інцидент став предметом гострої дискусії в Німеччині про межі свободи преси та сприйняття війни.

Редакція німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) офіційно висловила жаль через формулювання запитання, яке її кореспондент Міхаель Мартенс поставив Володимиру Зеленському під час пресконференції в Белграді 8 серпня. У заяві видання йдеться, що слова журналіста були «неоднозначними» і могли бути сприйняті неправильно. Водночас редакція наголосила, що її позиція не полягає в закликах до збільшення кількості вбитих російських військових.

У FAZ пояснили, що Мартенс мав на увазі дискусію серед військових експертів про те, як створити для російської армії кадрові проблеми, які б змусили агресора погодитися на мирні переговори. Сам журналіст у соцмережі X зазначив, що його питання було алюзією на висловлювання Вінстона Черчилля часів Другої світової війни. Тоді британський прем'єр, за логікою Мартенса, зосереджувався на військовій ефективності підтримки югославських партизанів, питаючи, хто вбиває найбільше німців і як цей процес прискорити.

Після інциденту, за повідомленнями FAZ, журналіст отримав погрози та образи. Видання заявило, що право ставити запитання є невід'ємною частиною свободи преси та готове захищати своїх співробітників юридичними методами. При цьому редакція підкреслила, що підтримує право України на самооборону, гарантоване міжнародним правом, і виступає за припинення російської агресії.

Сам візит Зеленського до Сербії 7 серпня став першим за його каденцію і вже привернув увагу через геополітичний контекст: Белград традиційно підтримує тісніші зв'язки з Москвою, ніж більшість європейських столиць. Інцидент із запитанням додав напруги в дискусію про те, як західні медіа висвітлюють війну та які формулювання є прийнятними в публічному просторі.

Цей випадок відображає ширшу суперечку в Німеччині: з одного боку, суспільство визнає необхідність підтримки України, з іншого — чутливе до будь-яких формулювань, що можуть сприйматися як дегуманізація противника. Для української аудиторії важливо розуміти: навіть у країнах-союзниках триває внутрішня дискусія про те, як говорити про війну, і це впливає на політичні рішення.