Скандал із «звітами» Мендель: що відомо про оплату блогерів на користь влади

·1630 слівредакція
Політика

Колишня прессекретарка президента Юлія Мендель оприлюднила документи, які, за її словами, доводять, що Офіс президента платив блогерам і телеграм-каналам за поширення потрібних меседжів. Оприлюднені таблиці викликали дискусію, але чи справді вони є доказом?

3 серпня Юлія Мендель, яка обіймала посаду прессекретарки Володимира Зеленського у 2019–2021 роках, опублікувала скриншоти таблиць із переліком фейсбук-акаунтів, телеграм-каналів і ютуб-каналів. Вона стверджує, що це звіти, які показують, як блогери «відпрацьовували» меседжі влади. У списку — викладачі КНУ Петро Олещук та Ігор Петренко, телеграм-канали «Резидент», «Крокодил», «Картель», «Женщина с косой», «ЗеРада» та «Легитимный».

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви Мендель, назвавши їх маніпуляцією та дезінформацією, що шкодить інтересам держави. Речник МЗС Георгій Тихий закликав журналістів не сприймати її слова як достовірне джерело. Сама Мендель за останній час привернула увагу критичними інтерв'ю іноземним медіа, зокрема американському ведучому Такеру Карлсону.

Журналісти перевірили доступні посилання та виявили, що більшість дописів із таблиці вийшли 9 грудня 2020 року — у річницю саміту «нормандської четвірки» в Парижі. У публікаціях повторювалися схожі тези: позитивна оцінка політики Зеленського щодо Донбасу, наголос на режимі припинення вогню та критика Петра Порошенка. Телеграм-канали опублікували свої дописи впродовж 48 хвилин, що може свідчити про координацію.

Експерти, яких опитали журналісти, розділилися в оцінках. Медіаекспертка Наталія Лигачова вважає, що таблиці не доводять оплати, але можуть свідчити про роботу блогерів за повісткою Офісу президента. Політолог Володимир Фесенко припускає, що частина фігурантів могла співпрацювати з владою як консультанти, а не разові виконавці. Натомість сам Ігор Петренко запевняє, що його публікації — це власна аналітика, і він не відповідає за те, як нею скористалися інші.

Оприлюднені документи не містять прямих доказів оплати чи вказівок. Однак вони знову підняли питання про методи впливу на суспільну думку в Україні. Частина згаданих телеграм-каналів раніше фігурувала в заявах СБУ як проросійські ресурси. У підсумку можна сказати: скандал радше демонструє, як працюють інформаційні кампанії, ніж доводить факт оплати конкретним авторам.

Читайте також