США шукають калій в Білорусі: що стоїть за розворотом Трампа

Президент США Дональд Трамп заявив про співпрацю з Білоруссю заради значних обсягів калійних добрив. За його словами, ціна була б істотно нижчою за ту, яку зараз платять Канаді. Ця заява прозвучала на тлі загострення торговельного конфлікту між Вашингтоном і Оттавою, де обидві сторони запровадили взаємні мита на імпорт.

Контекст тут важливіший за сам анонс. Американські мита не поширюються на частину ключових канадських ресурсів — нафту, калійні добрива та критично важливі мінерали. Тобто основне джерело постачання калію для США формально не під ударом. Водночас Білорусь історично була куди меншим гравцем на цьому ринку. До введення обмежень Білого дому Мінськ у 2021 році продав Вашингтону понад 700 тисяч тонн калійних добрив — на тлі приблизно 13 мільйонів тонн, які США імпортували у 2025 році, з яких майже 90% надходили з Канади. Різниця в масштабах очевидна.

До того ж Білорусь не має достатніх потужностей, щоб різко наростити поставки: річний обсяг виробництва вже законтрактовано, заявив Олександр Лукашенко. Додаються й логістичні перешкоди — країна не має виходу до моря, а географія Канади дозволяє постачати добрива приблизно на 35% дешевше, ніж це може робити Мінськ. Тож обіцяна «значно нижча ціна» виглядає радше політичним сигналом, ніж прорахованою економікою.

Політичний вимір теж показовий. Трамп прагне відновити відносини з Лукашенком — близьким союзником Володимира Путіна. У березні США послабили санкції щодо білоруських калійних добрив і тиснуть на Україну, вимагаючи пом'якшити обмеження на їхній імпорт, а також закликають Київ схилити до аналогічних кроків європейських союзників. Для Мінська калій до запровадження західних санкцій був важливим джерелом валютних надходжень, тож будь-яке послаблення тиску означає для нього відчутну економічну вигоду. ЄС же запровадив масштабні обмеження проти Білорусі після виборів 2020 року й суттєво посилив їх після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Отже, заяви про білоруський калій варто читати не як готовий план заміщення канадського імпорту, а як елемент ширшої торгівельної та геополітичної гри. Для американських аграріїв це поки що нестабільний сигнал: реальних обсягів і конкурентної ціни Білорусь забезпечити не може. Для України ж важливий інший наслідок — тиск Вашингтона на Київ і Європу щодо послаблення санкцій проти Мінська, що розмиває єдиний західний фронт обмежень проти союзника Кремля.