Таємний візит голови ЦРУ до Москви: що стоїть за місією Реткліффа

За даними американських посадовців, Трамп особисто відправив Реткліффа до російської столиці, не повідомивши про це довіреним помічникам та військовому керівництву, які зазвичай були б обізнані про таку місію. Попередні раунди переговорів за участю інших посланців президента США не змогли зупинити війну Росії проти України, а Москва за останні місяці посилила удари по українській території та наростила підтримку Ірану.

Під час візиту Реткліфф підтвердив російській стороні, що США залишаються відданими статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну відповідь на збройний напад на будь-якого члена НАТО. Цей сигнал прозвучав після оцінок розвідки, згідно з якими Росія може перевірити рішучість Альянсу найближчими роками. Крім того, директор ЦРУ обговорив у Москві можливість відновлення переговорів з Україною та закликав росіян припинити економічну й військову співпрацю з Іраном на тлі посилення американських санкцій проти Тегерана.

Європейські посадовці висловлюють занепокоєння, що Кремль розробляє нові плани нападу на країни НАТО, а до 2030 року російська армія може відновитися після війни проти України і становити серйозну загрозу з погляду ведення конвенційної війни. Натомість Європа все ще нарощуватиме власні сили, що створює ризик дисбалансу. Метою Володимира Путіна, як зазначають аналітики, залишається захоплення України, і він діятиме виключно задля досягнення цієї мети.

Візит Реткліффа відбувся на тлі повідомлень про підготовку Росією мобілізації та можливу перевірку рішучості НАТО. Після повернення до Вашингтона директор ЦРУ разом із міністром оборони Пітом Гегсетом і головою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном відвідали Білий дім. Трамп назвав візит «напіврутинним», однак на валютному ринку РФ ця подія спричинила різке знецінення рубля.

Таємна місія голови ЦРУ свідчить про спробу Вашингтона налагодити прямий діалог із Кремлем на тлі неефективності попередніх переговорних раундів. Для України ключовим питанням залишається, чи зможуть такі контакти наблизити завершення війни, а для Європи — чи не стануть вони сигналом до послаблення підтримки Києва. Поки що російська сторона не демонструє готовності до компромісів, а НАТО готується до тривалого протистояння.