Тіньова війна Росії проти Європи: чому загроза зростає

Останніми місяцями в Європі фіксують дедалі більше інцидентів, які вказують на свідому гібридну війну з боку Москви. Серед них — влучання російського безпілотника в житловий будинок у Румунії, вибух ракети на території Польщі та виявлення вибухового пристрою в аеропорту Лейпцига, до якого, за даними німецької влади, причетна Росія. Ці випадки — частина ширшої кампанії, яка триває вже понад десятиліття: від вибухів на складах зброї в Чехії у 2014 році до кібератак на залізниці, підпалів складів і замахів на керівників оборонних підприємств.

Активізація цих дій збігається з посиленням тиску на Путіна на тлі війни в Україні. Хоча Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах і логістиці, Москва намагається перенести боротьбу на територію країн, які допомагають Києву. Головна мета — залякати європейські уряди та покарати їх за військову й економічну підтримку України. Водночас деякі європейські чиновники побоюються, що Росія може піти далі, аж до обмеженого захоплення територій у Балтії, щоб спровокувати внутрішню кризу в НАТО.

Втім, повномасштабний конфлікт із НАТО для Росії зараз надто ризикований, оскільки її армія виснажена війною в Україні. Тому найімовірнішим сценарієм залишається продовження прихованих операцій, які можуть призвести до жертв серед цивільного населення та спровокувати велику кризу. Стримування таких дій ускладнюється неоднозначною позицією Вашингтона: попри практичні кроки, як-от розгортання ракетних установок у Норвегії, політичні суперечки між США та Європою, зокрема щодо торгівлі чи Фолклендів, лише переконують Кремль у наявності тріщин у західній єдності.

Для Путіна війна в Україні є частиною ширшої боротьби проти Заходу. Російські аналітики навіть говорять про «нову Тридцятирічну війну». Тому тиск на Європу, найімовірніше, триватиме, і європейським країнам доведеться шукати способи протидіяти цим загрозам, не перетинаючи межу прямого збройного конфлікту.