Трамп, Nvidia і ШІ без гальм: що стоїть за курсом Вашингтона на прискорення

14 вересня на конференції All-In Summit у Лос-Анджелесі Дженсен Хуанг саме обговорював есей глави Anthropic Даріо Амодея, який закликав пригальмувати нарощування можливостей найпотужніших ШІ-моделей, коли йому зателефонував президент США. Хуанг увімкнув гучний зв’язок, тож приблизно п’ятихвилинну розмову почув увесь зал. Трамп назвав побоювання щодо ШІ обманом і заявив, що критики швидкого розвитку грають на руку його політичним опонентам або Китаю. «Роботи не захоплять світ. ШІ не захопить решту світу. Уся ця історія — обман», — сказав він. Хуанг відповів: «Ви маєте рацію. Ми цього не допустимо, сер».

Показово, що заклик Амодея підтримали люди, далекі від політики: Ілон Маск із SpaceX, Сем Альтман з OpenAI, Деміс Хассабіс із Google DeepMind. Сам глава Anthropic визнає, що навіть рік-два додаткового часу дали б змогу краще дослідити поведінку моделей критичного рівня та розробити методи контролю. Водночас він визнає й інше: демократичні країни можуть дозволити собі сповільнення лише в межах наявного відриву від Китаю, бо інакше китайські проєкти вирвуться вперед. Позиція Хуанга ближча до компромісу: окрема лабораторія може сама пригальмувати, якщо вважає, що втрачає контроль, але загального мораторію для галузі бути не повинно.

Для Nvidia такий курс прямо вигідний: компанія постачає прискорювачі й інфраструктуру найбільшим техногігантам Заходу. За оцінкою BofA Global Research, Microsoft, Alphabet, Amazon, Meta та Oracle витратять цього року близько $795 млрд капітальних інвестицій, а у 2027-му — майже $1,08 трлн, і значна частина цих грошей іде саме на напівпровідники та дата-центри. Будь-яке істотне уповільнення поставило б під питання сотні мільярдів доларів запланованих вкладень, тож інвестори пильно стежать, чи не почнуть компанії скасовувати замовлення на сервери.

Курс на «глобальне домінування» у ШІ Трамп задав указом уже 23 січня 2025 року, через три дні після повернення до Білого дому, доручивши переглянути заходи, ухвалені за Джо Байдена. Через пів року з’явився America’s AI Action Plan — понад 90 федеральних заходів у трьох напрямах: прискорення інновацій, будівництво американської ШІ-інфраструктури та просування американських технологій за кордоном. Для дата-центрів, напівпровідникових заводів і енергетики пропонують спрощувати дозволи, паралельно розвиваючи електромережі; план також передбачає ширше використання ШІ федеральними відомствами й Пентагоном та закриття лазівок в експортних обмеженнях для Китаю. У грудні Трамп доручив Мін’юсту оскаржувати «надмірні» закони штатів про ШІ, а 20 березня 2026 року Білий дім передав Конгресу рамкову пропозицію єдиної федеральної політики замість строкатих правил штатів.

Утім, суспільний спротив зростає. Спротив дата-центрам Трамп називає змовою, від якої радіє лише Китай, але березневе опитування Gallup показує: 71% американців виступають проти будівництва таких об’єктів у своїй місцевості, а 48% — категорично. Найчастіше згадують споживання води й енергії, 15% — вищі комунальні рахунки. У Gallup вважають, що політики, які підтримують дата-центри, ризикують на цьогорічних виборах. Паралельно в Сенаті тривають переговори про обов’язок належної обачності для розробників найпотужніших моделей — вимогу вживати заходів проти катастрофічних ризиків, зокрема використання моделей для створення біологічної чи ядерної зброї. Остаточного тексту законопроєкту ще немає, але обговорюють навіть можливість блокувати випуск небезпечної моделі через федеральні суди. Спікер Палати представників Майк Джонсон підтримує незалежний аудит і більшу прозорість, але мораторій відкидає: «Ми не можемо запровадити мораторій на розвиток ШІ, бо тоді втратимо перевагу перед Китаєм».

Отже, Вашингтон обрав швидкість замість обережності, і цей вибір має ціну. Для економіки він означає збереження рекордних інвестицій у напівпровідники й дата-центри, а для пересічних американців — зростання попиту на електроенергію, яке вже прогнозують на рівні 4,195 трлн кВт·год у 2025 році та 4,349 трлн у 2027-му. Головне питання найближчих місяців — чи встигне регулювання наздогнати технології, поки розрив із Китаєм ще зберігається.