Вибори під час війни: неможливі зараз, але необхідні для майбутнього

Ініціатива колишнього міністра оборони Михайла Федорова розпочати публічне обговорення можливості виборів в умовах воєнного стану спровокувала масштабну дискусію. Аргументи на користь такого кроку — системна корупція, управлінська криза та потреба в новому суспільному договорі — зіткнулися з жорсткою критикою. Опоненти наголошують на безпекових ризиках, недоречності політичних змагань під час російських атак та загрозі розколу суспільства.

Президент Володимир Зеленський назвав вибори зараз «цунамі для держави», яке може розколоти Україну. Він наголосив, що його стратегія — зберегти незалежну державу до завершення війни. Однак глава держави не відкидає ідею повністю, ставлячи її реалізацію в залежність від конкретних умов, які могли б запропонувати міжнародні партнери, зокрема щодо безпеки голосування для військових, мешканців прифронтових територій та мільйонів біженців за кордоном.

У цей контекст вписалася і стаття посла України у Великій Британії Валерія Залужного, присвячена 35-річчю незалежності. Хоча він прямо не говорить про вибори, його тези про «кланово-олігархічну республіку» та критику відсутності системної безпекової стратегії є прозорим сигналом. Залужний наголошує, що безпека має бути базовим пріоритетом, і жоден «маркетинг» не замінить справжньої стратегії, побудованої на науці та досвіді.

Найближчі пів року проведення виборів в Україні видається неможливим через комплекс причин — від безпекових до законодавчих. Проте якщо війна затягнеться, парламентська робоча група має підготувати законодавчу базу для надзвичайної ситуації. Ключовою умовою таких виборів має бути не політична доцільність, а суспільний консенсус, підтриманий парламентом, з чіткими домовленостями про правила конкуренції та максимально короткою кампанією.

Головне завдання — знайти баланс між демократичними процедурами та безпековими пріоритетами, щоб вибори не стали інструментом внутрішнього протистояння в умовах війни з ворогом, який прагне знищити Україну.