Зеленський звільнив Кравченка з посади генпрокурора: що це означає

Указ №932/2026 з'явився на сайті Офісу Президента після того, як парламент схвалив відставку. Формальною підставою стала заява самого Кравченка, яку він подав ще 7 вересня. Однак президент не вносив подання до Ради, доки ситуація не загострилася.

Переломним моментом стало 13 вересня, коли Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Його звинуватили у «підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді». Тієї ж ночі генпрокурор разом із дружиною виїхав за кордон. Зеленський відреагував на це «категорично», відсторонив Кравченка від посади, а вже 14 вересня вніс до Ради подання про звільнення.

Ескалація навколо генпрокурора відбувалася на тлі розслідування НАБУ і САП у справі «Карфаген» — про корупційну схему за участю колцентрів і працівників прокуратури. У записах, зроблених у межах цієї операції, фігурує головний фігурант із псевдо «Канцлер». У розмові зі своїм «шефом» на ім'я по батькові Андрійович він запевняв, що його ніхто «не ображає», бо «ви ж за мною, тому всі знають». Слідство вважає, що йдеться саме про Кравченка.

Це не перший конфлікт експрокурора з антикорупційними органами. Торік він підписав підозру детективу НАБУ Руслану Магамедрасудову у нібито намірах торгівлі з Росією — без рішення суду про проведення слідчих дій. Це поклало початок кампанії тиску на НАБУ та САП.

Звільнення генпрокурора закриває одну з найгучніших інституційних криз останнього часу, але не ліквідує її причин. Питання про те, хто очолить нагляд і як далі розвиватиметься справа «Карфаген», залишається відкритим — а отже, протистояння між прокуратурою та антикорупційними органами може мати продовження.