Візит Путіна на Ітуруп: сигнал Кремля у відповідь на оборонну політику Японії

Візит російського лідера на Ітуруп, що відбувся 13 серпня, був частиною ширшої реакції Кремля на опубліковану на початку серпня японську «Білу книгу з питань оборони 2026». У документі Росія названа однією з головних загроз для Японії, що викликало різку критику з боку Путіна.

Під час поїздки на найбільший острів Курильського архіпелагу Путін провів зустрічі з губернатором Сахалінської області Валерієм Лімаренком, головнокомандувачем Тихоокеанського флоту адміралом Віктором Ліїною, керівником місцевої Прикордонної служби ФСБ Сергієм Махоріним та виконувачем обов’язків командувача 68-го армійського корпусу Олексієм Шведовим. Цей корпус, за даними експертів, бере участь у бойових діях на Олександрівському напрямку.

Коментуючи візит, Путін наголосив на необхідності «гарантувати безпеку» на «всіх своїх кордонах, на всій своїй території». Ця заява прозвучала на тлі частих російських повітряних операцій, які, згідно з японською «Білою книгою», змушують Токіо піднімати винищувачі для перехоплення. Такі дії Москви, ймовірно, спрямовані на те, щоб підірвати зусилля прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі зі зміцнення оборонного потенціалу країни.

Прем’єр-міністерка Японії рішуче засудила візит Путіна та підтвердила територіальні претензії Токіо на Курильські острови, які в Японії називають Північними територіями. Суперечка щодо цих островів триває з часів Другої світової війни, оскільки Росія та Японія так і не підписали мирний договір. Навесні 2022 року японський уряд повернув до щорічного дипломатичного довідника формулювання «незаконно окуповані» стосовно островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомай.

Офіційний Токіо вже розглядає можливі кроки у відповідь на візит Путіна. Раніше міністр закордонних справ Японії Тошіміцу Мотеґі висловлював протест після першої поїздки російського лідера на спірний острів.