Удари по тилу РФ і успіх на Лиманському напрямку: що це важить для переговорів із США

·202 слівредакція
Удари по тилу РФ і успіх на Лиманському напрямку: що це важить для переговорів із США

Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що операція «Вівальді» та просування українських підрозділів на фронті можуть підсилити позицію Києва перед зустріччю Володимира Зеленського з Дональдом Трампом.

Україна підходить до розмови з Вашингтоном, маючи за плечима не лише дипломатичні аргументи, а й суто військові. На це звертає увагу військовий експерт Олександр Коваленко, який пов'язує переговорну вагу Києва з двома чинниками: ударами по російській території та ситуацією безпосередньо на лінії фронту.

Перший із них — операція «Вівальді». Йдеться про системні атаки на об'єкти нафтової та військової інфраструктури Росії: нафтопереробні заводи, склади та інші цілі. За оцінкою експерта, такі удари створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику, а отже — працюють не лише на полі бою, а й у площині майбутніх домовленостей.

Другий чинник — зміни на самому фронті. Коваленко окремо вирізняє дії 3-го армійського корпусу на Лиманському напрямку, де російські підрозділи були змушені залишати займані позиції. Успіх цієї операції, за його словами, офіційно підтвердив генерал Андрій Білецький.

«У певному сенсі, успіх СОУ і особливо отримала зараз особливу увагу в західних ЗМІ, а також російських майданчиках успішна операція 3-го АК, офіційно підтверджена генералом Андрієм Білецьким, це як підмога в майбутній дискусії. А які козирі у РІВ? Де вони змогли з початку року досягти успіхів, від яких кров би стигнула в жилах? Ніде», — пише експерт.

Для людей і країни за цими оцінками стоїть цілком практичне питання: чи здатен Київ впливати на перебіг подій власними силами, а не лише очікувати на зовнішні рішення. Якщо удари по тилу та просування на окремих ділянках справді змінюють розстановку сил, то це дає українській стороні додатковий аргумент у розмові про підтримку, зброю та подальший формат тиску на Москву. Водночас будь-які військові здобутки залишаються лише частиною рівняння: переговори ведуть за столом, а не на фронті, і результат залежить від того, наскільки послідовно ці аргументи вдасться використати.

Підсумок: Коваленко описує ситуацію як набір інструментів впливу, які Україна має в руках. Питання лише в тому, чи будуть вони почуті під час зустрічі на найвищому рівні.

Читайте також