Таємний візит глави ЦРУ до Москви: що сигналізував Трамп Росії

Візит керівника американської розвідки до російської столиці був настільки засекреченим, що європейські чиновники почали терміново з'ясовувати деталі лише після появи інформації про нього. Реткліфф прилетів до Москви з Латвії на немаркованому військово-транспортному літаку C-17.

Головним сигналом Кремлю стало попередження не випробовувати готовність НАТО захищати своїх членів. Глава ЦРУ підтвердив російській стороні, що США залишаються відданими статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну відповідь на збройний напад проти будь-якого союзника. Це попередження прозвучало на тлі оцінок західних розвідок про можливі спроби Москви найближчими роками перевірити згуртованість Альянсу. Водночас сам Трамп у четвер заявив, що не очікує російського нападу на територію НАТО.

Окремо Реткліфф обговорював із російською стороною можливість відновлення переговорів щодо припинення війни в Україні — за оцінками українських посадовців, вони можуть поновитися вже у вересні. Також порушувалася тема Ірану: глава ЦРУ закликав Москву не поглиблювати зв'язки з Тегераном на тлі посилення американських санкцій.

У Білому домі візит назвали «напіврутинним», а саме ЦРУ відмовилося коментувати деталі. Поїздка стала черговою спробою адміністрації Трампа налагодити прямий канал комунікації з Кремлем після того, як попередні дипломатичні зусилля не дали результату. Раніше до Москви їздили спецпосланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, а переговори також вели держсекретар Марко Рубіо та Кіт Келлогг. Реткліфф має окрему перевагу — давні канали зв'язку ЦРУ з російськими спецслужбами, а також належить до близького кола президента США.

Цей візит означає, що Вашингтон продовжує шукати обхідні шляхи діалогу з Москвою, паралельно намагаючись заспокоїти європейських союзників щодо незмінності американських зобов'язань перед НАТО. Сигнал, переданий через голову розвідки, виглядає спробою поєднати жорстке попередження про статтю 5 з пропозицією переговорів — водночас із збереженням певного рівня непублічності, щоб не створювати зайвого тиску на жодну зі сторін.