Візит Путіна на Курили: сигнал про відмову від переговорів із Японією

Візит російського лідера на острів Ітуруп відбувся наступного дня після його заяви про зміну відносин із Японією. Путін зазначив, що раніше Москва не мала претензій до Токіо, але тепер бачить зміну позиції японської сторони. Він наголосив, що ці зміни не були спровоковані діями Росії.

Під час поїздки Путін відвідав рибопереробний комплекс, лікарню та школу, зустрівся з губернатором Сахалінської області й місцевими жителями. Це фактично є демонстрацією російського контролю над територіями, які Японія вважає своїми. МЗС Японії у відповідь висловило рішучий протест, назвавши Ітуруп та інші спірні острови історично і юридично невід’ємною частиною країни.

Раніше Путін свідомо уникав поїздок на Курили, щоб не заважати переговорам про мирний договір. Ще 2001 року він і тодішній прем’єр Японії підтвердили значення декларації 1956 року, яка передбачала можливість передачі Шикотана і Хабомаї. У 2012–2016 роках сторони продовжували обговорювати спільну господарську діяльність на островах.

Усе змінилося після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2022 році Москва припинила переговори, пояснивши це приєднанням Японії до санкцій. У 2024 році Путін заявив, що умов для діалогу немає і вони можуть з’явитися лише після зміни позиції Токіо щодо війни.

Нинішній візит відбувається в умовах фактично замороженого діалогу. Через спір щодо Ітурупа, Кунашира, Шикотана і Хабомаї Росія та Японія досі не уклали мирний договір. Токіо офіційно вважає ці території незаконно окупованими. Москва своєю чергою скасувала безвізові поїздки для японців на Південні Курили.

Цей візит є черговим підтвердженням того, що Кремль більше не розглядає компроміс із Японією як можливий. Демонстративна присутність на спірних островах свідчить про стратегічний розворот Москви від дипломатичних поступок до жорсткої фіксації статус-кво.