Візит Віткоффа і Кушнера до Києва: чому це важливо і чого чекати

Спеціальні представники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер уперше планують візит не лише до Москви, а й до Києва. Це стало результатом нового етапу дипломатичної активності, про яку українська влада говорить обережними натяками. Президент Володимир Зеленський після розмови з американськими посередниками 31 серпня зазначив, що Путін «хоче війни ще», але вересень може змінити багато чого. Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спільного брифінгу з главою МЗС Індії заявив про «нову динаміку» в мирних зусиллях і наголосив, що без Вашингтона завершення війни неможливе.

Головна інтрига полягає в тому, що американські емісари раніше відвідували Москву неодноразово, а до Києва їхні візити щоразу відкладали. Торік фінський президент Александр Стубб пояснював це відсутністю передумов для результату. Тепер ситуація змінилася: обидві сторони почали змагатися за посередника, розуміючи, що ціна відмови від переговорів зросла. Зокрема, 25 серпня директор національної розвідки США привіз до Москви оцінку, що війна для Росії йде погано і домовлятися варто якомога швидше.

Показово, що Київ на прохання американців витримав паузу в далекобійних ударах з 25 по 27 серпня. Зеленський підтвердив це у своєму зверненні, додавши, що готовий і надалі утримуватися від атак на визначений період, якщо цього вимагатиме дипломатія. Це свідчить про те, що удари по тилу стали розмінною монетою в переговорному процесі, яку Україна може вмикати та вимикати. Путін, своєю чергою, назвав Віткоффа й Кушнера «щирими людьми», але водночас пообіцяв відповідь на українські дії.

Експерти застерігають від надмірного оптимізму. Позиції сторін не зблизилися: Київ пропонує зупинку по лінії зіткнення, Москва наполягає на виході з Донбасу. Кремль грає на формулі «домовлятися мають Росія і Україна», що фактично означає повернення до двостороннього формату без гарантій безпеки. Тристоронній формат за участю США було призупинено ще в травні. Невідомо також, чи існує в російській системі механізм, здатний змінити рішення однієї людини.

Підсумовуючи, вересень може виявитися важливим не через безпосереднє досягнення домовленостей, а через те, що Київ уперше за тривалий час виступає як сторона з власним важелем впливу. Питання лише в тому, чи вистачить цього важеля, щоб американські посередники встигли доїхати до української столиці раніше, ніж Москва спробує зірвати візит.