Вибір 2019: як голосування «по приколу» обернулося війною

Успішна компанія ніколи не поставить на чолі менеджера без глибокого розуміння операційних процесів. Приклад Apple, де після Стіва Джобса кермо влади перейшло до Тіма Кука — людини, яка 12 років пропрацювала всередині системи, — показує виважений підхід акціонерів. Вони обрали не яскраву публічну фігуру, а того, хто вже фактично керував компанією під час хвороби Джобса.

У 2019 році українське суспільство діяло інакше. Значна частина виборців поставилася до голосування як до розваги, вважаючи, що роль держави в їхньому житті мінімальна, а помилки не матимуть особистих наслідків. Реальність виявилася жорстокою: коли держава не здатна запобігти зовнішній агресії, платять її громадяни — спочатку падінням доходів, а потім втратою здоров’я на полі бою.

Петро Порошенко, попри всі недоліки, мав багаторічний державницький досвід: він обіймав посади міністра закордонних справ, міністра економіки, секретаря РНБО, обирався до Верховної Ради. Це давало йому розуміння складних міжнародних відносин, зокрема необхідність стримувати Кремль. Натомість Володимир Зеленський лише входив у політику, не маючи ані адміністративного досвіду, ані розуміння внутрішніх і зовнішніх процесів. Паралельно було створено бар’єри для професіоналів, здатних системно змінювати країну.

Підсумком такого вибору стала повномасштабна війна, десятки тисяч загиблих і поранених. Опитування свідчать: суспільство не робить висновків і знову готове голосувати за людей без необхідного досвіду. Історія не пробачає ілюзій — відповідальність за майбутнє країни завжди лежить на громадянах.