«Єдина Росія» знову при владі: що означають результати виборів до Держдуми

За підсумками обробки понад 95% протоколів «Єдина Росія» набирає близько 57,9% голосів за партійними списками. П'ять років тому цей показник становив 49,82%. Тобто після років повномасштабної війни, санкцій, бюджетних труднощів і українських ударів по території Росії офіційний рейтинг путінської партії не впав, а зріс приблизно на вісім відсоткових пунктів.

Інші учасники перегонів суттєво відстали. КПРФ отримує близько 13,8% проти майже 19% у 2021 році, ЛДПР – 8,9%, «Нові люди» – приблизно 7,9%. «Справедлива Росія» балансує на межі п'ятивідсоткового бар'єра. В одномандатних округах кандидати від партії влади лідирують у 208 із 225. Разом це дає «єдиноросам» близько 355 місць у парламенті – найкращий результат за всі роки існування партії та конституційна більшість, яка дозволяє ухвалювати будь-які рішення без формальних коаліцій.

Ще до початку голосування антивоєнну партію «Яблуко» зняли з перегонів, тож у бюлетенях залишилися лише сили, які роками підтримували ключові рішення Кремля. Опозиція в особі Юлії Навальної та Максима Каца закликала приходити на дільниці й голосувати за будь-кого, крім «Єдиної Росії». Проте голос, відданий КПРФ чи «Новим людям», залишається голосом саме за ці партії: він приносить їм мандати, державне фінансування та вплив. Протестний зміст такого вибору існує лише в голові виборця, а в протоколі перетворюється на підтримку чергової системної сили.

Окремої уваги вартий показник явки – 59%. Це більше, ніж 51,72% у 2021 році та 47,88% у 2016-му, і майже рекорд: вищим він був лише 1995 року. Таку активність частково забезпечили дистанційне електронне голосування та мобілізація працівників бюджетних установ і великих підприємств. У Москві в останній день виборів через збій системи на частині дільниць годинами не могли видати паперові бюлетені й пропонували людям голосувати онлайн. Моніторингова платформа отримала понад 900 скарг, близько третини з них – щодо перешкоджання роботі спостерігачів. Генпрокуратура та МВС РФ заявили, що серйозних порушень не зафіксували.

До голосування включили й тимчасово окуповані території України. Журналіст і знавець Росії Роман Цимбалюк вважає, що реального ажіотажу там немає, а процес організовано з пропагандистською метою. «Там у якусь дільницю зженуть натовп, якусь там копію Скабєєвої приженуть, щоб вона записала синхрони недоумкуватих бабусь... А так, фарс та й фарс», – сказав він.

Для України та її партнерів ці результати мають цілком практичне значення. Кремль використовує офіційні цифри як доказ підтримки свого курсу – продовження війни, збереження репресивного законодавства та готовності до подальшої ескалації. Висока явка і рекордна кількість мандатів дають йому підставу говорити, що суспільство нібито згодне з таким шляхом. Це також ускладнює аргументацію тих на Заході, хто пропонує шукати компроміси з Москвою, посилаючись на втому росіян від війни.

Водночас питання, скільки додаткових голосів партія влади отримала внаслідок фальсифікацій, залишається відкритим. Кремль контролював весь процес – від допуску кандидатів до підрахунку й інтерпретації результатів, тож потреба у грубих вкиданнях бюлетенів відпадає. Для українського суспільства це нагадування: розраховувати на внутрішні зміни в Росії через виборчі процедури не варто, а тиск санкціями та підтримка обороноздатності залишаються ключовими інструментами.