Зустріч Зеленського й Трампа в Нью-Йорку: що означає дипломатичний момент
Президент України Володимир Зеленський домовився з Дональдом Трампом про зустріч у Нью-Йорку в кулуарах Генасамблеї ООН, і вже вирушив до США. Розмова відбулася на тлі масованих російських ударів по українських містах та гучних визнань Трампа про втрати РФ.
Телефонна розмова двох президентів, про яку Зеленський повідомив публічно, завершилася домовленістю про особисту зустріч. «Щойно говорили з президентом Трампом. Важлива розмова, і багато речей встигли обговорити. Домовились про зустріч в Нью-Йорку, і ця зустріч може багато змінити. Дипломатична динаміка є», — сказав глава держави. Сам факт такої зустрічі на полях Генасамблеї ООН означає, що питання війни в Україні знову опиняється в центрі світового порядку денного.
Контекст для цієї розмови створили дві зустрічні лінії. З одного боку, українські сили оборони, за даними Генштабу ЗСУ, станом на 21 вересня вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей російської нафтопереробки — після ураження Московського НПЗ. Наслідком став дефіцит якісного пального в РФ і різке падіння виробництва бензину та дизелю стандарту Євро-5/К5. З іншого боку, Трамп у Truth Social визнав, що Росія втратила контроль над власною дизельною промисловістю через війну проти України, і заявив, що цю війну необхідно припинити. Водночас, за даними Axios, під час розмови із Зеленським він неодноразово закликав припинити удари по російських НПЗ.
Зеленський на це відповів у Х: Київ готовий зупинити атаки на НПЗ за умови взаємного припинення російських ударів по українських об'єктах. «Енергетичний сектор України, її критична інфраструктура та наш експорт продовольства мають перестати бути мішенями для Росії, і це призведе до відповідних кроків із деескалації з нашого боку. Рішення можливі», — наголосив він, додавши, що «на столі є ідеї щодо наближення миру, починаючи з рішучих кроків щодо деескалації». За його словами, природа війни змінилася так, що агресор теж страждає, і це відкриває простір для дипломатії.
Тим часом на землі ситуація залишається важкою. Росія атакувала десять областей протягом вечора та ночі, завдавши ударів по цивільних об'єктах. Протиповітряна оборона попередньо знешкодила 147 російських дронів типу Shahed, Гербера та один Бандероль/Дань-Т, але зафіксовано влучання на 14 локаціях. На Київщині тривога триває з ранку неділі: під удари потрапили цивільні об'єкти у п'яти районах, за добу пошкоджено 34 об'єкти — приватні будинки, склади, гуртожиток, адмінбудівлі, АЗС і фермерське господарство. У Запоріжжі вночі постраждав історичний корпус національного університету 1902 року та згорів торговельний центр Intrade, у Сумах пошкоджено центральний корпус держуніверситету, на Одещині горіли склади продуктової мережі, на Житомирщині росіяни двічі за ранок били по АЗС, а на Полтавщині дрон влучив в об'єкт критичної інфраструктури.
Окремий вимір — економічні втрати, які відчує вся країна. Через російські обстріли зупинилися три підприємства, що забезпечували 90% української сталі, в Запорізькій та Дніпропетровській областях. «Станом на сьогодні Україна більше не має металургійної промисловості», — заявив керівник апарату генерального директора Метінвесту Олександр Водовиз. Це означає втрату експортної виручки, робочих місць і податкових надходжень — і саме тому питання безпеки для промислових регіонів стає не абстрактним, а прямо пов'язаним із виживанням економіки.
Паралельно Кремль демонструє власну логіку ескалації. За словами Зеленського, Росія «дає багато сигналів про готовність розширити війну». Вибори до російської держдуми 18–20 вересня завершилися конституційною більшістю керівної партії — 355 місць із 450, що є найбільшим результатом в її історії. ЄС уже засудив проведення цих виборів на тимчасово окупованих територіях України та заявив, що ніколи їх не визнає, а причетні до організації підпадуть під санкції. У Bloomberg тим часом зауважують, що Росія скоротила кількість ударів балістикою, натомість посилила атаки реактивними дронами — що може свідчити про накопичення ракет для зимових ударів по українській енергетиці.
Отже, зустріч у Нью-Йорку — це не просто протокольна подія. Від неї залежить, чи вдасться перевести взаємні сигнали про деескалацію у конкретні домовленості, чи зима знову стане часом ударів по енергетиці та промисловості. Для людей в Україні це питання світла в оселях, роботи підприємств і безпеки міст. Дипломатична динаміка, про яку говорить Зеленський, має сенс лише тоді, коли вона зменшує кількість обстрілів, а не лише анонсує їхнє можливе припинення.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Серпень-2026: новий виток війни та криза в Кремлі
- Візит директора ЦРУ до Москви: сигнал стримування чи остання спроба діалогу?
- СБУ готує нові операції проти Росії: що відомо
- Зеленський на Прикарпатті: вшанування пам'яті та підтримка ветеранів через спорт
- Зеленський відзначив 289 українців державними нагородами до Дня Незалежності





