Закон Грема як козир Трампа: що стоїть на кону перед зустріччю з Сі Цзіньпіном

Президент США Дональд Трамп зустрінеться з лідером Китаю Сі Цзіньпіном 23 вересня у Нью-Йорку. Напередодні, ввечері 22 вересня, на полях Генасамблеї ООН відбудеться його розмова з Володимиром Зеленським. Політичний оглядач Леонід Швець в ефірі Radio NV звернув увагу, що перед цими переговорами Трамп отримав додатковий важіль — підписаний закон Грема, який передбачає великі мита для країн, що продовжують закуповувати російську нафту.

За оцінкою Швеця, Китай перебуває у виграшному становищі й обирає стратегію очікування. «Китай у виграшному становищі. І така позиція вичікування для нього зараз продовжує бути найбільш виграшною. Мені здається, що Китай буде очікувати результатів проміжних виборів. Зараз Трамп — кульгава качка, як кажуть», — сказав журналіст. Він припускає, що Пекін також чекатиме підсумків осінньо-зимової кампанії Росії в Україні й лише потім вирішуватиме, яку роль відігравати.

Ключове питання — санкційні списки. Закон Грема зобов'язує виконавчу владу США протягом 30 днів після підписання підготувати переліки юридичних і фізичних осіб, на яких накладаються обмеження. «І тут не можна відпетляти. Він зобов'язаний, президент shall impose санкції. І тут є про що торгуватися з Китаєм вже в моменті, зараз вже. І я не виключаю, що він може попросити китайців якось допомоги, хоча б із призупинкою бойових дій Росією. Хоча шанси тут примарні. А Китай це буде зважувати, чи варто на це погоджуватись чи ні. Схоже, що ні все ж таки, хоча подивимося», — пояснив Швець. Для української сторони це означає, що тема припинення вогню може стати предметом торгу між Вашингтоном і Пекіном, а не результатом двосторонніх домовленостей із Києвом.

Окремо фінансовий та політичний аналітик Олексій Кущ зазначав, що закон Грема ухвалили саме зараз, аби дати Трампу козир на час візиту Сі Цзіньпіна 23—25 вересня та унеможливити скасування мит на китайську продукцію Верховним судом США. На його думку, мета Вашингтона — не змусити Китай повністю відмовитися від російської нафти, а підважити його глобальні амбіції: претензії на лідерство у сфері штучного інтелекту, інвестиції у фундаментальну науку, інноваційні енергетичні проєкти та плани побудови нової євразійської реальності.

Паралельно загострюється енергетичне протистояння. Протягом вихідних Україна посилила удари по енергетичному сектору Росії, завдавши найбільшого удару по Московській області; Московський НПЗ, за даними джерел Reuters, зупинив роботу. Трамп раніше публічно просив Зеленського припинити такі атаки, посилаючись на ситуацію на світовому паливному ринку, а під час телефонної розмови 20 вересня, за даними Axios, неодноразово до цього закликав. 21 вересня він заявив, що Росія втратила контроль над власною дизельною промисловістю через війну, і додав, що війну «необхідно припинити». Зеленський натомість сказав, що Київ готовий припинити удари по російських НПЗ, якщо Росія перестане атакувати українську критичну інфраструктуру.

Підсумок: зустріч 23 вересня відбувається у момент, коли Вашингтон має формальний інструмент тиску на Пекін, але сам Трамп зацікавлений у швидких домовленостях. Для України головне — щоб енергетичне перемир'я не стало одностороннім, а питання санкцій проти покупців російської нафти не перетворилося на розмінну монету.