Закулісні переговори у Відні: колишні посадовці Європи та Росії шукають шляхи до миру

За даними обізнаних джерел, європейську сторону на зустрічі представляли Тім Барроу, колишній радник Великої Британії з національної безпеки, Маркус Едерер, ексстатс-секретар МЗС Німеччини, та П'єр Вімон, досвідчений французький дипломат. Ім'я колишнього представника Кремля, який брав участь у розмові, не розголошується. Організатором виступив швейцарський Центр гуманітарного діалогу (HD), що позиціонує себе як незалежний посередник у конфліктах. Едерер і Вімон входять до ради директорів цієї організації.

Офіційні структури дистанціювалися від ініціативи. У МЗС Німеччини заявили, що не поінформовані про ці дискусії та що вони не проводилися за узгодженням з відомством. Британський уряд обмежився загальною підтримкою зусиль для справедливого миру в Україні, а французьке міністерство утрималося від коментарів.

Це не перша подібна спроба налагодити закулісний діалог. У липні колишні німецькі та російські посадовці збиралися в Баку, про що повідомив президент Азербайджану Ільхам Алієв. Крім того, у червні стало відомо про співпрацю країн E3 з Україною над створенням прямих каналів зв'язку з Кремлем. Паралельно головний радник президента Європейської ради Антоніу Кошти намагався вийти на контакт із Володимиром Путіним, але ці спроби поки не дали результату.

Наразі Москва наполягає на передачі решти території Донецької області, що Київ категорично відхиляє, а сам Путін у червні відкинув пропозицію прямих переговорів із Зеленським. Консультації за посередництва США буксували з лютого через фокус адміністрації Трампа на інших напрямках, хоча під час нещодавньої зустрічі у Білому домі Трамп і Зеленський обговорили активізацію мирного процесу. Західні посадовці, зважаючи на посилення російських ударів по українських містах, скептично ставляться до переговорів на цьому етапі, наголошуючи на потребі зосередитися на військовій підтримці України.

Підсумовуючи, можна сказати, що неофіційні контакти між колишніми посадовцями Європи та Росії свідчать про пошук альтернативних каналів комунікації попри складну політичну ситуацію. Однак без готовності Москви до реальних поступок і послідовної позиції Заходу такі зустрічі навряд чи змінять перебіг війни.