Зеленський у Нью-Йорку: довіра до міжнародного права майже зникла

23 вересня у Нью-Йорку, у межах високого рівня 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, відбувся шостий саміт Міжнародної Кримської платформи. Виступаючи там, Володимир Зеленський окреслив проблему, яка виходить далеко за межі однієї країни: світ дедалі менше довіряє міжнародному праву як інструменту, здатному щось вирішувати.

За словами президента, для України принципово, щоб правові норми не залишалися лише формулюваннями, а працювали на практиці. «Саме від цього залежить, чи має людське життя справжню цінність», — наголосив він. Іншими словами, йдеться не про абстрактну юридичну дискусію, а про те, чи можна покарати за вбивство, викрадення чи незаконне утримання людини — і чи має це значення для решти світу.

Окремий наголос Зеленський зробив на відповідальності Росії за розв'язану війну та захоплення українських територій. Він згадав людей, які залишаються під окупацією в Криму, на Донбасі, а також у Запорізькій і Херсонській областях, і тих українців, кого Росія тримає у в'язницях і таборах. Для цих людей публічна розмова про відповідальність — не дипломатична риторика, а єдина видима лінія зв'язку з рештою світу, тож важливо, щоб надія на покарання винних не зникала.

Порядок денний саміту охоплює ситуацію на півострові, системні порушення прав людини та мілітаризацію Криму. Окремо учасники зосереджуються на тому, як російська політика впливає на молодь і освіту, та на подальших спільних кроках до деокупації. Участь у заході беруть міжнародні партнери України на високому політичному рівні — а отже, йдеться про координацію, а не про одноразову заяву.

Що це означає на практиці? Якщо провідні держави справді визнають кризу довіри до міжнародного права, то від декларацій доведеться переходити до механізмів: трибуналів, санкцій, визнання злочинів і тиску на тих, хто їх чинить. Для України це питання не лише справедливості, а й безпеки — адже бездіяльність міжнародних інституцій розв'язує руки агресору і надалі. Для решти світу це тест на те, чи збережуть правила, узгоджені після найбільших воєн минулого століття, хоч якусь вагу.

Коротко: сигнал із Нью-Йорка стосується не тільки Криму чи Донбасу. Він про те, чи матимуть норми міжнародного права реальну силу — і чи відчує це кожна людина, яка сьогодні перебуває під окупацією або за ґратами.