Зеленський пропонує зупинити удари по енергетиці: що це означає для війни

Президент України Володимир Зеленський окреслив можливий крок до деескалації: припинення ударів по енергетиці та критичній інфраструктурі. За його словами, енергетичні об'єкти, критична інфраструктура й продовольчий експорт не повинні залишатися цілями для російських атак — і в такому разі Україна готова зробити відповідні кроки у відповідь.

Заява прозвучала як реакція на допис президента США Дональда Трампа, який ствердив, що війна завдала серйозної шкоди російській дизельній промисловості. «Росія, на жаль, втратила контроль над своєю дизельною нафтовою промисловістю через війну з Україною. Значна кількість їхніх дизельних нафтопереробних заводів була підірвана і щонайменше тимчасово виведена з ладу», — написав Трамп.

Зеленський наголосив, що наслідки повномасштабної війни давно вийшли за межі поля бою: це людські втрати, зруйновані міста й села, загрози продовольчій безпеці, проблеми в енергетиці та швидкий розвиток військових технологій. За його словами, Україна від початку вторгнення прагнула миру й пропонувала дипломатичні шляхи завершення війни та гарантування безпеки. Зараз триває діалог із Трампом і США щодо рішень, які могли б наблизити мир.

«Рішення існують. Ми готові працювати над цим і обговоримо це питання з нашими партнерами на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку», — заявив Зеленський. Він також звернув увагу на зміну характеру війни: «Часи, коли страждала лише країна, що зазнала нападу, минули. Природа війни змінилася: тепер агресор також зазнає втрат».

Контекст для цих заяв — підготовка до зустрічі Зеленського й Трампа в Нью-Йорку. Раніше вони провели телефонну розмову й домовилися про особисту зустріч, яка, за словами українського президента, «може багато змінити». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна очікує: ця зустріч може завершитися домовленістю про одразу два види перемир'я — енергетичне та морське.

Якщо домовленість справді буде досягнута, це насамперед вплине на щоденне життя мільйонів людей: припинення ударів по енергосистемі означало б менше відключень світла й тепла взимку, а морське перемир'я — відновлення стабільнішого експорту зерна та іншої продукції. Для Росії ж припинення атак на енергетику стало б фактичним визнанням, що її власні нафтопереробні потужності вже зазнали відчутних втрат.

Поки що йдеться про наміри й готовність до кроків, а не про ухвалені рішення. Багато залежатиме від того, чи підтвердить Москва готовність до взаємних обмежень і чи перетворяться домовленості на полях Генеральної Асамблеї ООН на конкретні механізми. Саме тому зустріч у Нью-Йорку розглядають як потенційно переломний момент — або принаймні як першу перевірку того, чи можливий реальний поступ до деескалації.