Чому Путін не готовий до переговорів: аналіз стратегії Кремля

Наприкінці червня Володимир Путін у черговому інтерв'ю заявив, що Росія переможе у війні, попри проблеми від ударів українських дронів по нафтопереробних заводах та інфраструктурі. Ця впевненість контрастує з реальним станом справ: усі три стратегії, які Кремль розглядав ще у березні 2025 року, не спрацювали.

Перший план передбачав домовленість із Білим домом, щоб змусити Київ прийняти угоду на умовах Москви. Другий — перечекати, поки США припинять підтримку України. Третій — досягти перемоги на полі бою. Сьогодні ж Путін навіть не згадує Трампа, американські санкції лишаються чинними, а Україна компенсувала скорочення допомоги за рахунок європейських партнерів і зараз перебуває у кращому військовому становищі, ніж рік тому.

Однак це не змушує Кремль шукати компромісів. Російська економіка, хоча й відчуває труднощі, не на межі колапсу. Москва може перекладати витрати на підприємства, регіони та домогосподарства, зокрема через інфляцію. На оборону Росія витрачає 8% ВВП — значно менше, ніж Україна, але достатньо, аби продовжувати війну. Додатково режим спирається на репресивний апарат і ефект «згуртування навколо прапора»: за даними «Левада-Центру», понад 65% росіян підтримують дії армії, а в прикордонних регіонах цей показник ще вищий.

На полі бою Москва зберігає переваги: нарощує виробництво керованих авіабомб, а випуск балістичних ракет подвоїла порівняно з довоєнним рівнем. Якщо бомбардувань буде недостатньо, Кремль може вдатися до нової мобілізації, яка, ймовірно, буде менш публічною, ніж у 2022 році, і торкнеться насамперед бідніших регіонів. Не виключені й гібридні атаки на Європу.

Хоча частина російської еліти схиляється до реальних переговорів, сам Путін, судячи з дій, хоче копати далі. Він сприймає заклики Заходу до припинення вогню як спробу виграти для України час. Аналітики підсумовують: Києву та союзникам варто готуватися до довгої боротьби, адже Кремль робитиме ставку на виснаження України цієї зими, попри шкоду для власної країни.