Зеленський звільнив Кравченка з посади генпрокурора: що це означає

·322 слівредакція
Зеленський звільнив Кравченка з посади генпрокурора: що це означає

Президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Це стало фіналом тижня, протягом якого посадовець подав у відставку, виїхав за кордон і підписав підозру керівнику НАБУ.

Формальною підставою для указу стало рішення парламенту: того ж дня, 15 вересня, Верховна Рада дала згоду на звільнення Кравченка. Сам він очолював Генпрокуратуру з 21 червня 2025 року, а 14 вересня був відсторонений від посади президентом.

Історія звільнення почалася 7 вересня, коли Кравченко подав у відставку на тлі розслідування НАБУ в межах операції "Карфаген". У матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій він фігурує разом зі своєю першою заступницею Марією Вдовиченко. Підозру йому не висували, а сам посадовець категорично заперечує причетність до легалізації коштів від незаконних кол-центрів і наявність незадекларованих активів, називаючи звинувачення антикорупційного бюро безпідставними.

За день до відсторонення Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ і САП відреагували заявою, що розцінюють це як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Окремо Кравченко підтвердив, що виїхав до Франції у відрядження, оформлене з 13 вересня, — тобто через шість днів після подання заяви про відставку. Він пояснював поїздку участю у слуханні парламентської мережі ПАРЄ, утім у самій ПАРЄ заявили, що ні він, ні його представники у відповідному засіданні участі не братимуть.

Для країни ця історія має кілька вимірів. По-перше, зміна керівника Генпрокуратури відбувається на тлі відкритого конфлікту між прокуратурою та антикорупційними органами — а отже, питання про те, хто і як надалі ухвалюватиме рішення у резонансних справах, залишається відкритим. По-друге, епізод із підозрою керівнику НАБУ та виїздом за кордон під час розслідування стане аргументом у розмовах із міжнародними партнерами про незалежність антикорупційної інфраструктури. По-третє, до призначення нового генпрокурора частина процесуальних рішень і кадрових питань відомства неминуче гальмуватиметься.

Підсумок: указ президента закриває одну кадрову історію, але не закриває питання, які її породили. Наступні кроки — призначення нового генпрокурора та подальший перебіг справи "Карфаген" — покажуть, чи зміниться баланс між прокуратурою та антикорупційними органами.

Читайте також