Зеленський окреслив умову для припинення ударів по російських НПЗ

Президент України Володимир Зеленський відповів на заяву американського лідера Дональда Трампа про те, що через бойові дії Росія втратила контроль над частиною власної нафтопереробної промисловості. У дописі в соцмережі X глава держави зауважив, що цю війну потрібно завершити, адже її наслідки з першого року повномасштабного вторгнення виявилися масштабними: загибель людей, зруйновані міста й села, проблеми з продовольчою безпекою, енергетичні труднощі та стрімкий розвиток технологій, зокрема автономних дронів і нових ударних спроможностей, яких раніше не існувало.

За словами Зеленського, кожен новий тиждень і рік війни лише множить ці проблеми. Він нагадав, що Україна від початку прагнула миру й уже висунула десятки дипломатичних пропозицій щодо гідного завершення війни, гарантій безпеки та недопущення повторних російських вторгнень. Наразі триває діалог із Дональдом Трампом і американською стороною, розглядаються й пропозиції, які могли б наблизити мир через рішучі кроки з деескалації.

Ключова умова, яку озвучив президент, стосується припинення російських атак на українську енергетику, критичну інфраструктуру та експорт продовольства. «Енергетичний сектор України, її критична інфраструктура та наш експорт продовольства мають перестати бути цілями для Росії, і це призведе до відповідних кроків з деескалації з нашого боку. Рішення можливі. Ми готові працювати над цим і обговоримо це з нашими партнерами на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Я дякую всім, хто допомагає! Більше не буде так, що страждає лише країна, на яку напали. Характер війни зараз такий, що агресор також зазнає втрат», — наголосив він.

Таким чином, Київ фактично пов'язує можливе припинення ударів по російських нафтопереробних об'єктах із припиненням російських атак на українську енергетику та інфраструктуру. Це формулювання переносить питання з площини односторонніх поступок у площину взаємних кроків, а отже, ставить подальший перебіг деескалації в залежність від поведінки Москви. Для українців це означає, що полегшення на енергетичному фронті — відновлення світла й тепла взимку — прямо ув'язане з тим, чи погодиться агресор хоч частково знизити тиск на цивільну інфраструктуру.

Окремо важливий і зовнішній контекст: Зеленський згадує про переговори з Вашингтоном і про майданчик Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де ці пропозиції обговорюватимуть із партнерами. Це сигнал, що Україна шукає не двосторонню домовленість із Кремлем, а міжнародно підкріплену рамку, де кожен крок має відповідну реакцію. Водночас заява Трампа про втрату Росією контролю над частиною нафтопереробки показує, що економічний тиск на агресора стає аргументом у цих перемовинах.

Підсумок: Україна не відмовляється від далекобійних ударів як інструменту, але готова обмежити їх за умови, що Росія припинить бити по українській енергетиці, критичній інфраструктурі та продовольчому експорту. Наскільки реальною є така розв'язка, стане зрозуміло під час подальших контактів на міжнародних майданчиках.