155 бригада: від елітного проєкту до кримінальної справи

29 липня 2026, 16:29 ·373 слівредакція

Створена за особистою домовленістю президентів України та Франції, 155 окрема механізована бригада мала стати символом міжнародної співпраці. Натомість вона перетворилася на ілюстрацію системних проблем в армії, завершивши свій шлях розформуванням, СЗЧ і кримінальним провадженням.

Історія 155-ї бригади почалася навесні 2024 року, коли підрозділ сформували як піхотний під командуванням полковника Дмитра Рюмшина. Спочатку комплектування сягнуло понад 90%, однак уже влітку тодішній головнокомандувач Олександр Сирський вилучив половину особового складу — здебільшого молодих бійців — для посилення інших частин на критичних напрямках.

Згодом статус бригади змінили на механізовану, і до Франції на навчання довелося відправляти новобранців у тому складі, який залишився. Серед них були військові, які прослужили лише тиждень, або ті, хто мав проблеми зі здоров'ям. Попри якісну підготовку від французьких інструкторів та візит президента Емманюеля Макрона, повернутися в Україну як єдиний підрозділ бригада не змогла. Її роздробили й розподілили по найгарячіших ділянках фронту, зокрема під Покровськ. Відсутність єдиного управління, нестача техніки та озброєння спричинили масові випадки самовільного залишення частини. ДБР порушило кримінальне провадження, а перший командир бригади Дмитро Рюмшин опинився під судом.

На початку 2025 року нового командира Тараса Максімова та робоча група командування Сухопутних військ тимчасово стабілізували ситуацію. Підрозділ пройшов внутрішнє навчання, повернув частину техніки й зміг якісно утримувати свою ділянку фронту. Однак у лютому 2026 року відбулася чергова зміна керівництва: бригаду очолив Станіслав Лучанов, який раніше був начальником штабу 425 окремого штурмового полку «Скеля».

Це призначення ознаменувало перехід 155-ї бригади під фактичний вплив «Скелі». Тісні зв'язки нового комбрига з колишнім полком, переведення кадрів і специфічна атмосфера супроводжувалися новими скандалами — від сумнівних кадрових махінацій із «мертвими душами» до резонансного побиття військовослужбовця на полігоні. Кульмінацією стала подія червня 2026 року, коли бійці бригади скоїли тяжкий злочин проти цивільних осіб. Слідство стверджує, що вони діяли за безпосереднім наказом Лучанова.

Історія 155-ї бригади — це не лише хроніка невдалого іміджевого проєкту, а й сигнал про глибокі управлінські проблеми у Збройних силах. Чергове призначення командира зсередини підрозділу навряд чи виправить ситуацію, якщо не буде зроблено висновків на системному рівні.