Битва в небі: чому Україні потрібно «бити по лучнику»

·575 слівредакція
Політика

Після чотирьох із половиною років війни протистояння дедалі більше переходить у повітря. Експерти закликають партнерів України не лише посилити ППО, а й дозволити удари по російському виробництву ракет.

Війна Росії проти України поступово зосереджується в небі: на землі лінія фронту майже не рухається через насиченість дронами та сенсорами, тоді як ракетні й безпілотні атаки з обох боків лише посилюються. Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times заявив, що саме битва в повітрі визначить результат війни. На цьому тлі ключовим питанням стає здатність України захиститися від балістичних ракет — найбільшої загрози, з якою вона стикається.

Українські сили цього року досягли помітних успіхів у далекобійних ударах: вони системно атакують військові об'єкти в Криму та логістичні маршрути, що з'єднують півострів із материковою Росією, а також підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтопереробні заводи та склади. Це ускладнює Москві постачання своїх військ і підриває її воєнний потенціал. Однак останні тижні показали вразливість самої України: російські балістичні ракети майже безперешкодно уражають підприємства оборонної промисловості, енергетичну та водну інфраструктуру.

Росія наростила виробництво балістичних ракет до приблизно 70 одиниць на місяць, використовуючи прогалини в санкціях для закупівлі компонентів. Лише за один місяць вона випустила по Україні 198 таких ракет. Єдиним надійним захистом від них залишається американська система Patriot, але запаси ракет-перехоплювачів до неї майже вичерпані. Війна з Іраном виснажила арсенали США та їхніх союзників у Перській затоці, а розширення виробництва дасть результат лише за кілька років.

Тому експерти радять партнерам України діяти за принципом «бити по лучнику, а не лише по стрілі»: передати Києву засоби ураження та розвідувальні дані для знищення російських ракетних виробництв і пускових установок. Також пропонується, щоб Іспанія та Греція, які мають значні запаси перехоплювачів, передали їх Україні, а Франція та Італія прискорили постачання систем SAMP/T NG. Окремо наголошується на важливості ліцензійної угоди про виробництво перехоплювачів Patriot в Україні — навіть якщо це не дасть швидкого результату, сама перспектива поповнення запасів може заохотити партнерів ділитися ними вже зараз.

Підсумок: щоб переламати хід війни, Україні потрібні не лише додаткові системи ППО, а й спроможність знищувати російську ракетну інфраструктуру на її території. Без цього навіть найкращі перехоплювачі не зможуть зупинити щомісячний потік нових балістичних ракет.

Читайте також