США можуть укласти ділові угоди з РФ до завершення війни: що це означає

За даними двох американських чиновників, ознайомлених із перебігом переговорів, адміністрація США не виключає укладення ділових угод із Росією до того, як буде досягнуто мирної домовленості з Україною. Логіка цього підходу, за словами одного зі співрозмовників, полягає в тому, що конкретні економічні пропозиції продемонстрували б серйозність намірів Вашингтона щодо «перезавантаження відносин» із Москвою.

Фактично йдеться про комбінацію тиску й стимулів. З одного боку, президент США Дональд Трамп підписав закон про жорсткі санкції проти Росії, покликаний змусити Володимира Путіна припинити війну. З іншого — Білий дім розглядає варіанти налагодження відносин, які мали б зацікавити російську еліту з оточення Путіна. Розрахунок будують на тому, що представники цього кола самі почнуть схиляти російського лідера до миру, якщо побачать для себе відчутну вигоду.

Публічних підтверджень цієї логіки з боку Кремля поки небагато, але вони є. Після зустрічі Путіна зі спецпосланцями Трампа — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером — 5 вересня радник Кремля з зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що «економічні питання та потенційні великі взаємовигідні російсько-американські проєкти обговорювалися досить детально». Тобто тема економіки вже перебуває на столі переговорів, а не залишається гіпотетичною.

Водночас оцінки готовності Москви до реального компромісу залишаються обережними. За повідомленням, Путін сказав американським перемовникам, що розраховує захопити Донбас протягом кількох місяців, але Кушнер із таким прогнозом не погодився. Сам Кушнер, за наявною інформацією, висловлював невпевненість у тому, чи справді Путін готовий до змістовних переговорів. Ці signals важливі, адже вони показують межу між деклараціями про інтерес до економічних проєктів і реальною готовністю зупинити бойові дії.

Дипломатична активність довкола цієї теми відбувається на тлі ширшої дискусії про те, хто і як має тиснути на сторони війни. Прем'єр Чехії Бабіш заявив, що для припинення війни Європі та США нібито потрібно тиснути не лише на Путіна, а й на президента Володимира Зеленського. Це свідчить, що союзники України не мають єдиної позиції щодо того, на кого саме має бути спрямований основний тиск.

Окремий вимір — енергетика. 5 вересня Віткофф і Кушнер відвідали Москву, а вже 6 вересня вперше прибули до Києва. Під час цих візитів порушувалася тема енергетичного перемир'я. Це вказує на те, що попри розмови про великі бізнес-проєкти, сторони намагаються знайти бодай обмежені домовленості, які можна було б реалізувати швидше за повноцінний мирний договір.

Що це означає для України та її партнерів? По-перше, економічні стимули для російської еліти як інструмент тиску — це не те саме, що гарантії безпеки для Києва. Якщо Вашингтон справді пропонуватиме Москві ділові угоди до завершення війни, виникає питання, чи не послабить це санкційний тиск, на який розраховують союзники. По-друге, будь-які домовленості з Росією до припинення бойових дій потребуватимуть чіткого розмежування: що саме пропонується, на яких умовах і що відбувається, якщо Москва не виконає своєї частини. По-третє, відсутність єдиної позиції між Європою та США щодо тиску на Київ і Москву ускладнює вибудовування спільної стратегії.

Коротко: США шукають спосіб зробити мир вигідним для російської еліти, але водночас зберігають санкційний важіль. Чи спрацює ця комбінація — залежить від того, наскільки реальною виявиться готовність Кремля до компромісу, а не лише до розмов про економічні проєкти.